Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сварка з міліцією коштувала трьох років позбавлення волі

Винесено вирок у справі трьох біженців з Афганістану
2 липня, 1999 - 00:00

Нагадаємо, що конфлікт між громадянами Афганістану й співробітниками карного розшуку Ватутінського РВВС Ткаченком і Завальним розгорівся 28 листопада минулого року на столичному ринку «Троєщина». Причиною конфлікту стала сварка між двома торговцями Іриною Лукащук і Мірвайсом Гані. Даючи свідчення на суді, І.Лукащук розповіла, що «Завального й Ткаченка, які виконували того дня на ринку завдання з виявлення крадіжок, попросив «розібратися» з афганцем, який грубо поводився, її наречений, Сергій Єльцов». Вона так само зазначила, що «Єльцов і Ткаченко разом служили в армії й перебували в дружніх відносинах». Коли міліціонери підійшли, Мірвайса в своєму наметі не було. Він з'явився хвилин за п'ять. За його словами, «він не зрозумів, хто такі ці люди, й вирішивши, що це рекетири, дiйшов висновку, що необхідно захищатися». «Посвідчення співробітників міліції вони не показували, але навіть якби я його побачив, все одно не зміг би прочитати, що там написано», — сказав Мірвайс Гані. Слід зазначити, що одягнуті Завальний і Ткаченко були в цивільне, а Мірвайс Гані перебував в Україні (на той момент) лише чотири місяці й абсолютно не знав російської мови. Ірина Лукащук стверджує, що «посвідчення було пред'явлено, після чого міліціонери запропонували Мірвайсу пройти разом із ними в дільницю. А оскільки він відмовився, заламали йому руки за спину й спробували відвести з собою, але афганець вивернувся й відштовхнув їх. Зав'язалася бійка, й захищати Мірвайса прибігли ще близько 15-ти афганців. У якийсь момент Завальний вийняв зброю й зробив декілька пострілів у повітря. Оскільки на його попередження ніхто не відреагував, він вистрілив у одного з афганців — Ісмаїла Гулям Набі».

Зі звіту, наданого адвокатом Наталею Мойсеєнко Управлінню Верховного Комісара ООН у справах біженців: «З первинного свідчення Завального й Ткаченка, а також свідків захист зробив висновок, що конфлікт було спровоковано працівниками міліції.

Співробітники РВВС Ватутінського району, які приїхали на місце події, забрали всіх учасників бійки в дільницю. (У багатьох із афганців, у тому числі й підсудних, міліція, не маючи на те права, вилучила документи, цінні речі й гроші, на що я звертала увагу в своєму клопотанні й на особистому прийомі в прокурора району, але, на жаль, мої звернення залишилися без уваги). Потім більшість затриманих відпустили, й у дільниці залишилися тільки Мірвайс Гані та Фарід Насрулла. Всупереч встановленим Кримінально-процесуальним кодексом України трьом добам, афганці після санкції прокурора перебували в райвідділ 28 діб. Туди ж привезли за п'ять днів після важкої операції на легенях пораненого в бійці Ісмаїла Гулям Набі. Він провів у дільниці в антисанітарних умовах і без медичної допомоги 18 діб. Слід відзначити, що в цей час мої підзахисні зазнавали образ, побоїв і знущань із боку міліції та інших затриманих. Все викладене вище можна розцінити як тортури».

Попереднє слідство у справі афганців закінчилося 30 березня поточного року. Справу було передано в суд 8 квітня, але з невідомих причин відкликано прокурором і повернено в суд лише 4 травня. «Подібні дії я можу розцінити як тяганину й порушення прав обвинувачених стосовно захисту, — сказала кореспонденту «Дня» Наталя Мойсеєнко. — Оскільки в жодному зі згаданих документів не було вказано причину пересилки справи з однієї інстанції в іншу. Весь цей час ні я, ні мої підзахисні не знали про те, що справу було відправлено прокурору, а також не мали права на зустріч один із одним».

Слухання справи відбулося 24 травня, а 15 червня було винесено вирок: «Громадян Афганістану визнано винними й засуджено до 2 років 6 місяців позбавлення волі у виправно-трудовій колонії».

Перебуваючи на лаві підсудних, у наданому судом останньому слові Мірвайс Гані сказав: «У моїй країні йде війна, й люди не можуть захистити свої права. Я приїхав до вас з надією, що потраплю в країну, де дотримуються прав людини, й буду тут не битися, а заробляти гроші, щоб допомогти матері й братам, які залишилися на батьківщині. Сьогодні я розумію, що як у Афганістані, так і в Україні людина абсолютно безправна».

Проте в справі афганців останню крапку ще не поставлено, 21 червня їхній адвокат подала касаційну скаргу на вирок.

Інна ЗОЛОТУХІНА, «День»
Газета: