Рік, що минає, зайвий раз довів: національна незалежнiсть сама по собi у часи глобалізації означає не що інше, як перебування на N ному плані геополітичної сцени. Світові подій року — у суб’єктивному погляді «Дня».
Саміт Тисячоліття. Такого зібрання лідерів країн історія ще не пам’ятала. Сталося це на початку вересня у Нью-Йорку на саміті Тисячоліття в Організації Об’єднаних Націй. Більше 150 президентів, прем’єр-міністрів, королів зустрілися, аби обговорити найболючіші питання планети — як попереджувати конфлікти, яка користь і шкода від запровадження санкцій, чи бути функціональній Організації Об’єднаних Націй... Успішним саміт, утім, навряд чи можна назвати. Реформування самої ООН, зокрема, так і не почалося. Україна при цьому «засвітилася» і тим, що ініціювала проведення саміту Ради Безпеки ООН, непостійним членом якого наша держава є вже другий рік.
«Проект В.В.П.» Поява на політичній арені Володимира Путіна для всього світу була неочікуваною, фактична передача влади йому колишнім президентом Борисом Єльциним — удвічі неочікуванішою, проте цьогорічне обрання Путіна президентом Російської Федерації було істиною, яка не підлягала доказу. Польоти на винищувачі, відвідини підводного човна — це тільки найдрібніші трюки, до яких Путін вдавався заради здобуття політичних балів. Найжорстокішим імідж- кроком стало проведення так званої антитерористичної кампанії в Чечні, яка вилилася в затяжну війну. Путін уміє справити враження, привернути увагу, інколи навіть шокуючи оточуючих. Російська Федерація, між тим, під керівництвом Володимира Путіна мало-помалу перетворилася у своєрідну централізовану імперію. Новий поділ країни на кілька округів із призначенням у ній постійних представників президента, слухняний двопалатний парламент наштовхують на думку, що в Росії творять новий культ особистості. Минуле Путіна сильно відбилося і на недавньому схваленні ним символіки Росії: мелодія гімну колишнього Радянського Союзу та двоголовий орел і червоний прапор для війська. Таке сусідство двадцять років тому могло привидітися тільки у хворобливій уяві.
Загибель «Курська» як тест на «радянськість» влади. Загибель російського атомного підводного човна «Курськ» під час серпневих військово-морських навчань у Баренцевому морі примусила хвилюватися не лише Росію, а й Україну, вихідці з якої служили на субмарині. Катастрофа стала першим суворим морально-політичним випробуванням для російського президента Володимира Путіна, його здатності докласти зусиль для порятунку людей. Навіть після проведення операції по підйому тіл загиблих з борту судна, яку наприкінці жовтня — початку листопада спільно здійснили російські та норвезькі спеціалісти, в загибелі «Курська» залишається чимало нез’ясованого, зокрема, справжні причини аварії. На тверде переконання ВМФ Росії, катастрофа відбулася внаслідок зіткнення «Курська» з іноземною субмариною, що категорично заперечується західними експертами.
«Тотальна демократія». Прогнози політологів, нібито до президентських виборів у Сполучених Штатах Америки прийдуть впритул обидва кандидати і від республіканської, і від демократичної партій справдилося. Але ніхто не міг і припустити, що ця щільність виллється у казус, який мало не паралізує виборчу систему найрозвинутішої демократії. За кількістю голосів загалом на виборах, які відбулися 7 листопада, отримав перемогу кандидат від демократів Альберт Гор, проте за сумою голосів виборщиків — республіканець Джордж Буш- молодший. В епіцентрі скандалу опинився штат Флорида, де різниця в голосах за обох кандидатів не перевищувала тисячі, а відтак під сумнів ставилася і правдивість кількості голосів виборщиків. Демократи вирішили ініціювати в цьому штаті перерахунок бюлетенів. У результаті упродовж п’яти тижнів США перебувало у стані невизначеності — хто ж таки стане главою держави. Тепер аналітики стверджують, що Буш в якості президента може бути чи не найслабшим в американській історії.
Близькосхідний вузол. Десять останніх років напружених переговорів із близькосхідного врегулювання були обірвані новим спалахом кровопролиття. Протистояння вже коштувало життя понад трьомстам чоловік. Збройне протистояння на Близькому Сході призвело і до внутрішньополітичної дестабілізації в Ізраїлi. Прем’єр-міністр цієї країни під тиском парламентаріїв змушений був оголосити про свою відставку та погодитися на дострокові вибори, які відбудуться у лютому нового року. Вибиратимуть ізраїльтяни між радикальним політиком Аріелем Шароном, який пообіцяв скасувати усі підписані нинішнім ізраїльським урядом договори з Палестиною, та її різних підрозділів поставило багатьох перед питанням: що це означає і кому це вигідно. Першим результатом стало не вирівнювання позицій конкурентів «Майкрософта» з творінням Білла Гейтса, але постійне падіння індексу NASDAQ — індексу найбільш технологічних компаній на американських, а потім — і світових біржах. У зв’язку з чим багато хто передрікає американській економіці важкі перспективи після величезного підйому.
Мілошевич більше не править, опозиція більше не опозиція. Більшість прогнозів щодо загальних виборів у Югославії, призначених на 24 вересня, сходилася в одному: диктатор Слободан Мілошевич має достатньо ресурсів, щоб забезпечити собі перемогу на президентських виборах, а своїм прихильникам — на парламентських. Однак ації протесту в Сербії привели в президенти країни, яка фактично перестала існувати, кандидата від опозиції, поміркованого націоналіста Воїслава Коштуніцу. Чорногорія взяла курс на державну незалежність, та ж тенденція спостерігається і в Косово. Сходження з політичної сцени Мілошевича, якого звинувачують в розпалюванні всіх останніх балканських воєн, зараз оцінюється як найважливіша подія року в Європі. Дехто додає — тому, що Захід вклав у це чимало коштів.
«Австрійський казус» і європейська інтеграція. Вперше за історію існування Європейського Союзу трапився казус: 14 країн-членів ЄС оголосили дипломатичну ізоляцію п’ятнадцятої, Австрії, оскільки там було сформовано уряд за участі праворадикальної Партії свободи. Казус показав, що, по-перше, заради «революційної необхідності» приносяться в жертву юридичні моменти — в жодному з документів ЄС нічого з цього приводу не йдеться, Партія свободи не перебувала під забороною, і більше того — частина її передвиборних лозунгів повністю співпадала з реальною політикою щодо імігрантів. Австрійський казус міг стати першою торпедою не тільки під розширення, але й під саме існування ЄС. Тому санкції, що не дали жодного результату, було скасовано. Але ЄС і з інших причин виявився неготовим до свого розширення, що продемонстрував саміт у Ніцці.
Нафтові сюрпризи. Коливання світових цін на нафту (пік яких прийшовся на осінь) призвело до масштабних акцій протесту в Європі. Зараз ціни знову впали, проте все це мало наслідки, неприємні для України. Нафта, з одного боку, «вдарила в голову» російській політеліті, і вона стала діяти більш жорстко на зовнішній арені. З іншого — Євросоюз, швидко відчувши наслідки «нафтової домінанти», виявив зацікавленість у додаткових обсягах російського газу. І «обхідні» погрози «Газпрому» вже перестали бути просто PR-ом. теперішнім прем’єром Ехудом Бараком, котрий все ще вірить у мир.
Корейська «Стіна». 52 роки знадобилося Південній та Північній Кореї, щоб їхні лідери нарешті зустрілися. 13 червня 2000 року, очевидно, стане символом нової хвилі відносин Пхеньяна та Сеула, коли вперше до північнокорейської столиці прибув з офіційним візитом президент Республіки Корея Кім Де Чжун. Цей візит мас-медіа за своєю важливістю прирівняли до висадки людини на Місяць. Проведення корейського самміту стало поштовхом і для наступних зустрічей керівника КНДР Кім Чен Іра з офіційними представниками країн, яких досі в Пхеньяні звали або ж ворожими, або ревізіоністськими. Північнокорейський глава уже зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним, державним секретарем Сполучених Штатів Мадлен Олбрайт. Уперше за п’ятдесят років Південна і Північна Кореї погодилися на возз’єднання родин, зв’язки яких були обірвані внаслідок поділу на дві Кореї та війни 1950-53 років.
Розшифрування геному людини. Поява першого варіанту генної карти людини є одним з найбільших наукових досягнень людства, що створює основу для протидії хворобам, які досі вважалися невиліковними. Два колективи вчених — громадський Проект геному людини та приватний фонд Celera Genomics протягом п’яти років змагалися за право першими розшифрувати набір команд, що складають геном людини, який є повним набором біохімічних інструкцій, котрі описують, з чого складається і як функціонує людський організм.. Конкуренція прискорила розшифрування як мінімум на три роки.
«Майкрософту» звеліли розділитися... Майже весь рік у Сполучених Штатах тривали судові процеси проти «Майкрософта» — світового лідера і фактичного монополіста світового ринку програмного забезпечення, і першого реального прикладу глобалізації. Остаточне рішення про роздрібнення компанії шляхом виділення в окремі компанії
