Рік, що минає, встановив сумний рекорд за кількістю та масштабами природних катастроф: жертвами стихійних лих в усьому світі стали понад 300 тис. людей, економіці заподіяно шкоди на 180 млрд. євро, при тому, що в попередні роки втрати обчислювався сумами в 70—80 млрд. євро. Про це заявила комісар ЄС з питань гуманітарної допомоги Крісталіна Георгієва. За її словами, особливо великими катастрофами стали землетрус на Гаїті, в результаті якого загинули майже 250 тис. осіб, і спустошлива повінь у Пакистані, від якого постраждали 20 млн. жителів. Єврокомісар констатувала, що природні катастрофи 2010 року відрізнялися справді гігантськими масштабами довгострокових наслідків, на подолання яких знадобиться багато десятиліть. Як приклад вона привела також лісові пожежі в Росії, повені в Болгарії й Польщі та нафтову катастрофу в Мексиканській затоці. На думку Крісталіни Георгієвої, у найближчі роки кількість природних катастроф у світі тільки збільшиться. Це викликано в першу чергу зміною клімату та зростанням населення Землі. Вона зазначила, що залежність жертв стихії від допомоги з боку ЄС зросте, і виступила за розвиток співпраці з країнами, які найсильніше потерпають від кліматичних змін, а також за створення всесвітньої мережі для раннього сповіщення про повені й урагани та надання швидкої допомоги постраждалим.
РУЙНІВНИЙ ЗЕМЛЕТРУС І ХОЛЕРА НА ГАЇТІ
На острові Гаїті 12 січня стався найбільший землетрус в історії країни за останні 250 років. За лічені години мільйони людей залишилися без своїх домівок. Столиця Гаїті Порт-о-Пренс була майже повністю зруйнована. За офіційними даними, кількість загиблих склала 222 тис. 570 осіб, 311 тис. отримали поранення, ще 869 чоловік пропали безвісти. Матеріальні збитки оцінюються в 5,6 млрд. євро. Міжнародна реакція була швидкою, десятки країн надали Гаїті гуманітарну допомогу, надіславши команди рятувальників і медиків. 31 березня країни-донори та міжнародні благодійні організації пообіцяли надати Гаїті допомогу у розмірі 9,9 млрд. доларів протягом трьох років. Американський актор Джордж Клуні організував міжнародний телемарафон «Надія для Гаїті», у якому взяло участь понад 100 світових знаменитостей і було зібрано 57 млн. доларів. У жовтні на Гаїті спалахнула холера. Збитки від цієї хвороби оцінюються у 7,8 млрд. доларів або ж у 20% ВВП Гаїті 2009 року. За повідомленням міністерства охорони здоров’я Гаїті, кількість загиблих наближається до 2 тис., а інфікованих — перевищує 80 тис.
КАТАСТРОФІЧНА ПОВІНЬ У ПАКИСТАНІ
У серпні Пакистан став жертвою катастрофічної повені, найсильнішої за останні 80 років. За три тижні мусонних дощів вода затопила п’яту частину території країни, знищивши тисячі будинків. У найбільш постраждалих регіонах водна стихія змила цілі села. Кількість загиблих сягнула 1,8 тис. осіб. Всього від повені, за даними пакистанської влади, постраждало 20 млн. людей. Затоплено 700 тис. гектарів сільськогосподарських угідь — в основному рису, бавовни, кукурудзи та цукрової тростини. Також було втрачено майже 100 тис. голів худоби. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав світову спільноту зібрати 700 млн. доларів постраждалому Пакистану. Однак реакція світу була дуже повільною — якщо для Гаїті майже одразу було надано 742 млн. доларів, то для Пакистану допомога почала надходити лише через місяць і становила всього 45 млн. доларів. Китай першим відреагував на повінь у Пакистані, направивши майже 1,5 млн. доларів у якості гуманітарної допомоги у постраждалі від стихії райони. За деякими даними, збитки, завдані економіці країни, сягнули 43 млрд. доларів. При цьому, втрата урожаю оцінюється в 1 млрд. доларів.
СМОЛЕНСЬКА ТРАГЕДІЯ
10 квітня в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, а також низка високопосадовців країни та представників вищого військового командування. Всього на борту літака було 89 членів делегації та сім членів екіпажу, із яких ніхто не вижив. Делегація на чолі з президентом прямувала до Катині, що під Смоленськом, для участі у церемонії вшанування пам’яті 20 тис. польських офіцерів, які були розстріляні НКВС навесні 1940 року. При підльоті до Смоленська літак через туман зачепив крилом дерева і розбився. У Росії та Польщі було оголошено траур. Хоч як це дивно, але ця трагедія призвела до поліпшення відносин між Варшавою та Москвою. Зокрема, російська влада нарешті признала відповідальність Сталіна за злочин, скоєний проти польських військовополонених. Втім, наприкінці року між цими країнами з’явився новий камінь спотикання, пов’язаний із розслідуванням обставин Смоленської трагедії. Варшава не сприймає підготовлену Міждержавним авіаційним комітетом доповідь про причини авіакатастрофи, у якій вина покладається на польських пілотів. Як зауважують поляки, у цьому документі зовсім не сказано про роль російських авіадиспетчерів.
ВИЗВОЛЕННЯ ІЗ ПІДЗЕМНОГО ПОЛОНУ
Тріумфом завершилася в Чилі операція з порятунку 33-х шахтарів, що перебували в підземному полоні. За щасливим завершенням трагічної історії спостерігали в усьому світі. Гірники провели 69 днів на малесенькому п’ятачку в шахті, що завалилася. Уся операція підйому шахтарів тривала 22 з половиною години. Слід зазначити, що для цього було використано найсучасніше космічне устаткування. Американське агентство НАСА спільно з чилійцями розробило спеціальну рятувальну капсулу «Фенікс», у якій і піднімали шахтарів. Усього на підйом одного гірника йшло від 15-ти до 20-ти хвилин. У самій капсулі була киснева маска, камера спостереження і різна мультимедійна апаратура, за допомогою якої рятувальники стежили за станом шахтарів та їхнім самопочуттям. За словами міністра промисловості Чилі Лоуренса Голборна, витрати на порятунок шахтарів становили 22 млн. доларів. За ходом операції в прямому ефірі стежили півтори тисячі журналістів, а також президент Чилі Себастьян Піньєра, який особисто привітав кожного гірника. Тепер шахтарі стали знаменитостями й отримали солідні винагороди та компенсації. Тим часом чилійський президент зазначив, що завдяки порятунку шахтарів змінився імідж країни, який тепер більше пов’язуватимуть з цією операцією, а не з диктатором Аугусто Піночетом.
WIKILEAKS, АБО УДАР ПО ТАЄМНІЙ ДИПЛОМАТІЇ
WikiLeaks — організація та інтернет-портал, яка створена австралійцем Джуліаном Ассанжем і займається пошуком і оприлюдненням державних таємниць, створила справжню сенсацію, опублікувавши у липні 77 тис. військових документів про війну США в Афганістані, а в жовтні ще більшу порцію — 400 тис. матеріалів — про війну в Іраку. А ще більше популярності цьому порталу принесло оприлюднення таємної дипломатичної пошти державного департаменту США. Зокрема, наприкінці грудня на сайті було виставлено 250 тис. таких документів. Подія отримала великий резонанс, і ще невідомо, що буде далі: Джуліан Ассанж погрожує опублікувати дещо справді жахливе, якщо його намагатимуться посадити до в’язниці. Раніше прокуратура Швеції звинуватила засновника WikiLeaks у декількох сексуальних злочинах і чекала на його депортацію із Англії. Втім, австралійця не тільки не депортували — його звільнили під заставу. Однак усе частіше чутно голоси скептиків, які твердять, що ця історія з WikiLeaks — не більше ніж «розведення» американських спецслужб, які через Ассанжа дезінформують своїх ворогів, а також світову громадськість. Тим не менше, комусь він здається борцем за свободу слова, а хтось вважає, що оприлюднення таємної інформації може завдати шкоди США та їхнім союзникам. До слова, французька Le Monde назвала Ассанжа людиною року.
ВІД КРИЗИ ЄВРО ДО СТАБІЛІЗАЦІЙНОГО ФОНДУ
Цього літа спільна європейська валюта зазнала справжнього випробування. Найслабшим ланцюгом виявилася Греція. Ця країна на травень мала величезну заборгованість — 13% від ВВП, або майже 300 млрд. євро. На думку експертів, складна фінансова ситуація у Греції могла викликати ефект доміно у формі підвищення вартості кредитів для низки інших країн, які мають високу заборгованість. Треба віддати належне Німеччині та Франції, які прийшли на порятунок Греції. Зокрема, за активного сприяння Берліна і Парижа 2 травня 2010 року 16 країн ЄС та МВФ погодилися виділити Греції фінансову допомогу в розмірі 110 млрд євро. Німецький канцлер Ангела Меркель відзначила, що фінансова криза в Греції — «історичне випробування» для єдиної європейської валюти. В Іспанії ситуація дещо краща, однак цій країні знадобилося продати 2,51 млрд. євро короткострокового боргу. Невтішно у 2010 році на тлі світової кризи виглядала й Ірландія. Цій країні надано допомогу на суму 87 млрд. євро. Після довгої суперечки щодо курсу порятунку євро на саміті ЄС 17 грудня країни євроспільноти ухвалили рішення про стабілізаційний фонд для країн-боржників. При цьому було вирішено, що нинішній, тимчасовий, фонд порятунку держав-боржників складатиме 750 млрд. євро.
ЧЕМПІОНАТ СВІТУ З ФУТБОЛУ В АФРИЦІ
Чемпіонат світу з футболу вперше проводився в Африці — господарем мундіалю стала Південно-Африканська Республіка. Витрати ПАР на проведення чемпіонату склали щонайменше 4,5 млрд. доларів. Задля футбольного свята африканці збудували п’ять нових стадіонів і ще п’ять реконструювали. Вболівальники, які відвідали ПАР під час матчів чемпіонату світу з футболу, витратили понад 500 млн. доларів на готелі, продукти харчування та одяг, а також на придбання футбольної атрибутики. Відкриттям африканського мундіалю стала вувузела — ріжок завдовжки близько метра, що часто використовується вболівальниками на футбольних матчах у Південній Африці. Цим нестерпним гулом африканських дудок, що нагадує рій ос, супроводжувалася кожна гра. У пам’яті вболівальників залишиться не лише вувузела, але й восьминіг Пауль, який отримав прізвисько «Восьминіг-оракул. Пауль вгадав результати 12-ти з 14-ти матчів за участю збірної Німеччини по футболу. Цікавим є й той факт, що вперше в історії мундіалю перемогла команда, яка програла свій перший поєдинок: збірна Іспанії.
ЗАВОРУШЕННЯ У ФРАНЦІЇ, ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ ТА ІТАЛІЇ
Восени відразу в трьох найбільших європейських країнах протестували проти дій своїх урядів, що урізують соціальні блага населення. Уряди мають свої резони: вони намагаються компенсувати наслідки фінансової кризи й скоротити дефіцити бюджетів. У Франції підвищили пенсійний вік з 60 до 62 років і збільшили робочий стаж, що дозволяє отримати пенсію в повному обсязі. Британський уряд вирішив заробити на студентах і збільшив плату за навчання в три рази — з 3 до 9 тис. фунтів на рік. У Італії сенат готується ухвалити закон про реформу системи державної освіти. В основному реформа означає просто скорочення: кількості вчителів і адміністративних позицій у школах, викладацьких ставок в університетах і в цілому зменшення фінансування. Натомість держава пропонує університетам тісніше взаємодіяти з приватним бізнесом. Можливо, ми спостерігаємо частини однієї тенденції — згортання європейської соціальної моделі заради підвищення глобальної конкурентоспроможності.
ДРУГА РЕВОЛЮЦІЯ В КИРГИЗСТАНІ
7 квітня сталася друга киргизька революція. Перша, тюльпанова революція, нагадаємо, в березні 2005 року повалила авторитарний режим Аскара Акаєва і привела до влади Курманбека Бакієва. Він п’ять років правив у дусі попередника, розподіляючи друзів і родичів на державні пости, промислові активи і фінансові потоки. Усунення Бакієва з посади супроводжувалося стріляниною й мародерством в Бішкеку, незабаром насильство поширилося в інші регіони країни. На півдні почалися міжетнічні зіткнення, після яких до 400 тис. біженців було змушено перебратися до сусіднього Узбекистану. Головні уроки тюльпанової революції було вивчено: Киргизстан став парламентською республікою, а повноваження виконавчої влади, відповідно, дуже урізані. Участь Росії в цих подіях виявилася скромною для країни, що претендує на лідерство на пострадянському просторі. Була посилена охорона авіабази Кант, в усьому іншому ж Москва надала можливість процесам розвиватися природним шляхом.
