Учора більшість українських громадян дослухались до батарей в своїх оселях, час від часу пробуючи їх «на тепло». І не тому, що в квартирах українців холодно — цьогорічний жовтень поки що не дає замерзнути. Просто звичка така: 15 жовтня — давай тепло!
В Міністерстві з питань житлово-комунального господарства такий «рефлекс» називають атавізмом та пережитком радянського минулого. Відтепер опалення включатимуть тоді, коли понад три дні стовпчик термометра триматиметься на позначці вісім градусів і нижче. До цього на тепло можуть розраховувати тільки лікарні, дитячі садочки та школи. А ще — громадяни, які, не сподіваючись на турботу держави, піклуються про домашній затишок самі — встановлюють у своїх оселях автономне опалення. Між іншим, з минулого року встановити котел в квартирі можна лише за стовідсоткової згоди всіх мешканців будинку. Масовий перехід громадян на індивідуальне опалення викликає занепокоєння в Міністерстві ЖКГ. За словами заступника міністра з питань житлово-комунального господарства Сергія Зіміна, вже через два-три роки мешканці і приватних, і особливо багатоквартирних будинків можуть відчути не лише позитивні наслідки переходу на самостійний обігрів. В Україні немає сервісних компаній, які б займалися системним обслуговуванням автономних опалювальних систем, що може призвести до виникнення локальних техногенних аварій. У Міністерстві — не лякають, а попереджають. І просять місцеві ради розробити конкретизовані схеми теплопостачання: від’єднати від централізованого опалення будинки, де всі мешканці встановили індивідуальні системи обігріву, в інших випадках — економічно обѓрунтувати доцільність централізованого опалення, щоб вкладати як державні кошти, так і гроші інвесторів у модернізацію котелень і поліпшення їхньої роботи.
Але все це — справа найближчих років. Сьогодні ж українців більше цікавить цьогорічна перспектива. Тим більше, що нинішня зима, за прогнозами синоптиків, обіцяє бути найхолоднішою за останні десять років.
Технологічну готовність України до опалювального сезону Сергій Зімін оцінює на дев’ять із десяти балів. Інша справа — зі стороною фінансовою. За стан взаєморозрахунків у галузі за спожиті комунальні послуги в міністерстві не поставили б і «двійки». В свою чергу НАК «Нафтогаз» не збирається виділяти ліміти на природний газ областям-боржникам. На сьогодні, за словами голови правління компанії Олега Дубини, борг теплокомуненергетики перед «Нафтогазом» складає 1 млрд. 160 млн. грн. У «лідерах» — Дніпропетровська, Харківська, Донецька області.
Тепер про найболючіше. Ціни на теплопостачання для населення зростуть. У середньому — на 20% по Україні. В Міністерстві ЖКГ це обѓрунтовують зростанням цін на електроенергію, вартість обслуговування тепломереж тощо. До того ж, відповідальність за борги областей у «Нафтогазі» поклали на губернаторів і керівників міст. За словами Сергія Зіміна, вони штучно занижують тарифи на теплопостачання в цілях «загравання з електоратом». Ось і доводиться дуже різко їх приводити до економічно обѓрунтованих.
Підготовка житлово-комунального комплексу до зими — справа не лише Кабміну. В першу чергу, до опалювального сезону має бути готова місцева влада. Щоб уникнути свого «алчевська», органам місцевого самоврядування потрібно вирішити чимало проблем, причому не тільки поточних. Що робити з громіздким і енергонеефективним спадком радянських часів, кожен регіон вирішує по-своєму. В Первомайську Харківської області цього року збудували 12 найсучасніших блочних котелень. Всі вони чекають на запуск, проте чи дочекаються — важко сказати. НАК «Нафтогаз України» не надає ліміти на газ новоствореному комунальному підприємству «Тепломережа», чим, на думку, Сергія Зіміна, штучно створює проблему з початком опалювального сезону.
Інший досвід — у містечку Пологи Запорізької області. Там працюють котельні, власником яких є прибалтійська компанія. Можливо, й справді варто передати комунальні об’єкти в приватні руки?
Чи зросте якість послуг — зима покаже. І хочеться сподіватися, що після цього опалювального сезону українці не будуть з острахом чекати холодів, нервово поглядаючи на батареї...
Готові до зими області чи ні? Своєрідну «перекличку» регіонів влаштували власкори «Дня».
ТЕРНОПIЛЬЩИНА
ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ ГОТОВА
Теплопостачання Тернопільщини забезпечують майже 990 установ, які, як стверджують комунальники, технічно до роботи в опалювальний сезон готові. Проблемою залишається лише постачання газу через заборгованість області перед НАК «Нафтогаз України» на 12 млн. гривень, які накопичилися протягом останніх п’яти років. 80% цієї суми на сьогодні становлять борги населення. Загалом за газ область розплатилася на 90%. Як і в попередні роки, виходитимуть з цієї ситуації за рахунок кредитів. За інформацією начальника управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації Василя Малого, така складність виникає через постійне підвищення ціни на газ, що не дозволяє вчасно розробляти і затверджувати тарифи, адже для цього потрібно мінімум три місяці. Щодо діючих тарифів, то на сьогодні у Тернополі споживачі тепла платять 3,87 грн. за квадратний метр загальної площі і поки що змін не передбачається. «З урахуванням цінової ситуації тарифи на теплопостачання мали б зрости на 20%, проте ми порахували бюджет тернопільської родини і зрозуміли: цього поки що робити не можна, бо люди не спроможні будуть оплачувати», — повідомив тернопільський міський голова Роман Заставний.
З метою енергозбереження в обласному центрі модернізують опалювальні об’єкти. Цього року дві бойлерні переобладнали на економічні котельні. В них встановили нове імпортне обладнання, яке дозволяє економити голубе паливо на 40%, і якби ціни на газ не зростали, то це надало б можливість знизити тарифи. Одна з економічних котелень, що на проспекті Степана Бандери, запрацює з 15 жовтня на повну потужність. У другій, розташованій на бульварі Данила Галицького, до запуску готові чотири з восьми котлів. Проте, як розповів оператор котельні Степан Ступка, цього вистачить, щоб надавати тепло споживачам безперебійно. Потужність нового обладнання дозволяє збільшити обсяг опалюваних об’єктів удвічі.
Вирішили цього року у Тернополі і проблемне питання щодо опалювання житлових фондів ВАТ «Текстерно» і ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», котрі обслуговувалися відомчими котельнями цих підприємств. Протягом п’яти років були інциденти, коли опалювальний сезон там затримувався до двох місяців. Програми, які діють у Тернопільській міській раді, останнім часом дозволили позбутися усіх відомчих котелень. Тож залишалися тільки дві. Незважаючи на те, що потрібно вкласти значні кошти у розвиток теплопостачання і ремонт цього житлового фонду, Тернопільська міська рада все ж прийняла рішення взяти котельні на свій баланс. Одна з них (ВАТ «Тернопільський комбайновий завод») — збиткова, із застарілим обладнанням. Оскільки річні збитки сягають мільйона гривень, то вирішили її перебудувати. КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» вклало у закупівлю обладнання 800 тис. грн.
У Тернополі понад 20% споживачів вже перейшли на індивідуальне опалення. А в деяких районних центрах області — Бучачі, Ланівцях, Гусятині т а Борщові повністю відмовилися від централізованого теплопостачання. Ті ж споживачі, що користуються послугами загальних тепломереж, нерідко скаржаться на недостатнє тепло у своїх помешканнях. Комунальники ж це пояснюють аварійними роботами, а також пропонують подбати про утеплення квартир та під’їздів.
ЗАКАРПАТТЯ
ОПАЛЕННЯ — СПРАВА РУК ТИХ, ХТО БАЖАЄ ЗІГРІТИСЯ
Цьогоріч перша половина жовтня видалася на Закарпатті напрочуд гожою і теплою — учора термометр дістався позначки 20 градусів, тож закарпатці ще не мацають з острахом холодні батареї і не згадують «незлим тихим словом» комунальників.
Зрештою, практика попередніх років засвідчила, що покладатися лише на них — марна справа, тому вже кілька років поспіль місцева влада фінансує з місцевих бюджетів спорудження міні-котелень для об’єктів соціальної сфери (шкіл, лікарень та дитсадків), а мешканці Ужгорода, Мукачевого та інших міст краю масово переходять на індивідуальне опалення власних квартир.
Завдяки цьому станом на13 жовтня в Закарпатті тепло подано до 667-ми із 705-ти навчальних закладів, 494-х із 518-ти дитсадків, 56-ти із 59-ти лікарень та до 38-ми із 44-х установ культури. Водночас в Ужгороді не опалюється жодна школа, лише шість із 30-ти дитсадків. Нема тепла і в міських закладах охорони здоров’я та установах культури. У всіх інших адміністративних одиницях краю соціальні заклади забезпечені безперебійним теплопостачанням, повідомив заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча. У лікарнях, пологових будинках (крім Ужгорода), дитсадках і школах області вже є тепло. Включення чекають лише квартири і адміністративні будівлі, — каже заступник голови ОДА. Першочергове завдання представників влади всіх рівнів — забезпечити своєчасний початок опалювального сезону і не допустити перебоїв із теплопостачанням у майбутньому.
За словами начальника управління міського господарства Ужгорода Івана Крайниківського, в обласному центрі 50% помешкань багатоповерхівок мають індивідуальний обігрів. Ті ж ужгородці, котрі користуються централізованим теплопостачанням, можуть зимувати у холоді — відверто заявив днями міський голова Сергій Ратушняк.
Отож, лише особисті старання гарантують наразі тепло та затишок у домівках ужгородців та... додають головного болю газопостачальникам. Річ у тім, що наявні внутрішні газові мережі, зведені років із 20—30 тому, не розраховані на збільшений у кілька разів потік голубого палива. Минулої зими в Ужгороді вже траплялися прецеденти, коли автоматика вимикала котли у квартирах через занадто слабкий тиск газу. Аби кардинально вирішити цю проблему і убезпечити городян від усіляких надзвичайних ситуацій, необхідна капітальна реконструкція газових мереж, прокладання газогонів з більшою пропускною можливістю. Але тут постає інша проблема. Заступник головного інженера ВАТ «Закарпатгаз» Василь Грабар твердить, що в їхньої організації коштів на прокладання труб більшого діаметра немає і навряд чи колись будуть. Кошти, мовляв, має дати місцева влада. Та небезпідставно відмовляється: чому це раптом бюджетні кошти мають іти на розширення основних фондів окремо взятої приватної структури, адже добрий господар має сам подбати про розвиток власної, та ще й такої прибуткової справи. Поки чиновники переймаються глобальними проблемами, рядові громадяни проблему обігріву власних помешкань вирішують самі. Хто як гаразд.
Переяслав-Хмельницький
ЗРОСТАЮТЬ ЦІНИ НА ТЕПЛО
У Переяславі-Хмельницькому відключено гарячу воду. Як повідомляють у тепломережі, підприємство не має коштів, щоб заплатити за газ. Із початком нового опалювального сезону в місті зростуть тарифи на тепло та гарячу воду.
Тарифи, якими сьогодні користується місто, як наголосив начальник міської тепломережі Володимир Біліченко, було розроблено на базі цін на енергоносії та рівня зарплат у жовтні 2007 року. З того часу подорожчала електроенергія для тепломережі, матеріали, що використовуються для ремонту котелень, теплових мереж тощо. До того ж зросла вартість газу, води та водовідведення для населення, а також суттєво підвищилася мінімальна заробітна плата.
У зв’язку з цим тепломережа розробила новий проект тарифу. Так, для населення вартість подачі гарячої води (за графіком — шість днів протягом тижня по шість годин щодня) становитиме 49,45 грн. До цього вона становила 29,75. Тариф на тепло зростає з 2,62 грн. до 3,42 грн. за опалювальний квадратний метр. Це означає, що тепло в квартирах подорожчає на 30%.
Міський голова Іван Якименко поділився враженням від колегії облдержадміністрації, на якій він побував. Там питання початку опалювального сезону також стояло гостро. В області ніхто не отримав лімітів на газ. Що стосується тепломереж, на їхнє включення поки що немає дозволу. У деяких містах Київщини, зокрема Білій Церкві, Бучі, Ірпені, Фастові, ситуація взагалі катастрофічна. Причина — заборгованість. У вищеназваних містах не лише незадовільні проплати, а й неврегульовані тарифи.
Переяслав же за показниками оплати за тепло та гарячу воду в числі кращих по області. Міський голова вважає, що своєрідним порятунком в ситуації підвищення цін на комунальні послуги буде державна допомога.
ЖИТОМИРЩИНА
ШУКАЄ АЛЬТЕРНАТИВУ
Коли з 12 вересня і майже два тижні на Житомирщині трималася холодна погода, найкраще себе почували мешканці осель з печами на дровах, вугіллі чи газі, а ще з автономними водогрійними котлами. Люди впевнилися, що мати незалежне джерело опалення краще, і це загалом збігається з напрямом дій місцевої влади. Напередодні засідання колегії начальник головного управління житлово-комунального господарства Житомирської облдержадміністрації Юрій Гамкрелідзе повідомив «Дню», що станом на 1 жовтня до опалювального сезону в області були готові 95% котелень, 98% центральних теплових пунктів, в межах 92—93% — житло, 100% навчальних і дитячих дошкільних закладів, на 98% підготовлені до зими лікувальні установи. Головною проблемою, наголосив Ю. Гамкрелідзе, є розрахунки за спожитий газ. Загальний борг області складає понад 33 млн. грн. Це негативно впливає на початок опалювального сезону, тому що є рішення Ради національної безпеки і оборони, затверджені указом Президента, надавати можливість використовувати природний газ тільки за умови 100% розрахунків за нього. Зараз питання погашення боргів по Житомиру та іншим містам перед ДК «Газ України» частково вирішене за рахунок відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах через перевищення реальної собівартості над затвердженою вартістю послуг, обумовленому постійним зростанням ціни на газ.
Значну частину теплотрас в області вже перекладено стальними трубами з пенополіуретановим утепленням та пластмасовою ізоляцією. Зі слів Ю.Гамкрелідзе, на Житомирщині взагалі поступово збираються відходити від використання металу на теплотрасах і застосовувати полімерні труби з утепленням тим же пенополіуретаном. Перспективним у плані енергозбереження вбачається також використання електричних джерел. Соціальну сферу в області планується забезпечити теплом, встановивши котли на електриці. В нещодавно відкритій школі в Яроповичах вже встановили таке опалення і тепер його демонструють як взірець. Новизна полягає в тому, що за ніч, коли вартість електроенергії на 30—40% нижча, спеціальний конвектор накопичує енергію, а вдень безкоштовно віддає її. Таким чином витрати можуть зменшитися на третину у порівнянні з використанням газових котлів. Минулого року у двох селищах Володарськ-Волинського району перевели на електричне опалення житловий фонд насамперед багатоповерхових будинків. (Кілька років тому там була ситуація, схожа на зиму 2005—2006 року в Алчевську, тільки було це раніше й масштаби лиха виявилися меншими. — В.К.). Крім того, зазначив головний шеф житомирських комунальників, минулого року 10 млн. грн. (зі спеціально виділених коштів державного бюджету) використано на встановлення в соціальній сфері котлів на твердому паливі — торфі, дровах. Так, в одному інтернаті в місті Житомирі економія при такому переході склала 45—50 тис. грн. на місяць. На нинішній час, говорить Ю. Гамкрелідзе, потужність українських атомних електростанцій дозволяє частково знизити закупівлю природного газу для цілей забезпечення опалювання. А коли люди живуть поруч із лісом, немає сенсу палити газом. Тому область бере участь у відповідних державних та інших програмах. І передбачається, що за рік-два на Житомирщині, особливо в північних районах, відбудеться перехід об’єктів соціальної сфери на альтернативні види палива.
Зі свого боку диспетчери підприємства «Житомиртеплокомуненерго» запевняють, що з середини жовтня в обласному центрі котельні, в тому числі найстаріша і найбільша, що на вулиці Жуйка, поступово почнуть подавати централізоване тепло спочатку в дитячі дошкільні заклади, потім школи, лікарні, дещо пізніше — в житлові будинки. Котельні в робочому стані. До речі, згадане підприємство повинно було вже провести контрольне заповнення мереж водою, щоб встановити, де є дефекти. Однак зроблено це було не всюди, хоча відповідні оголошення висіли біля будинків. Старший під’їзду однієї з багатоповерхівок на вулиці Шевченка Володимир Хіля розповів «Дню», що у них на горищі так і не закрито на замок двері, не засклено слухові вікна, тому там влітку і взимку гуляє вітер, самі горища захаращені, труба для відводу дощової і талої води з даху, мабуть, забита, тому що на першому поверсі постійно замокає стіна. Також на майданчику першого поверху кілька років тому зрізано батареї опалення. На гроші, що збирали з жильців, за їхнім замовленням, на вході до під’їзду встановлені автоматичні двері і двері з кодовим замком, але працівники ВЖРЕПу навіть не спромоглися заштукатурити рами. На адресу місцевої влади впродовж останніх років від мешканців навколишніх будинків постійно надсилалися скарги на ці та низку інших незручностей і недоліків, нещодавно навіть проводилися збори за участю представників міськкомунгоспу, але практично нічого зроблено не було. Реальна картина в області виявиться, коли стане холодно й у будинки почнуть подавати тепло. Остаточно все буде ясно взимку: не замерзли люди — ну й добре. Але тоді про ступінь готовності до опалювального сезону вже ніхто не згадуватиме...
ЛьвIв
ПОКИ ЩО ЛЬВІВ’ЯНИ ГРІТИМУТЬСЯ НА СОНЦІ
Допоки сонце світить — тепла у власних домівках львів’янам не бачити, принаймні в цьому переконує Мирон Терех, директор ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Як розповів «Дню» пан Мирон, теплопостачання городянам включать тільки після того, як середньодобова температура в місті впродовж трьох днів триматиметься на рівні вісім чи менше градусів.
«Якщо температура впаде, ми запустимо систему. Але поки що прогноз свідчить, що ні до 20 жовтня, ні пізніше такого похолодання не буде», — зазначив Мирон Терех.
Свою позицію комунальники пояснюють економією газу і, відповідно, коштів городян. Адже вже з 3 вересня в місті підняли тариф на теплопостачання і гарячу воду приблизно на 40%. Зважаючи на те, що у Львові діє двоставковий тариф, за яким за опалення платять увесь рік, зміни відчули вже зараз. Так, за новим тарифом гігакалорія тепла коштує 123,2 грн., квадратний метр опалювальної площі — 1,37 грн. на місяць, а кубометр гарячої води — 14,4 грн.
Що ж до труднощів, які чекають комунальників, головним залишається рівень розрахунків за надані послуги. Зараз населення проплачує за тепло і гарячу воду на рівні 95%. Також тепловики готуються і до аварійних ремонтних робіт, адже, як свідчить практика, із запуском системи у ній, як гриби після дощу, з’являються дірки.
«З початком опалювального сезону це буде наша основна проблема, і хоч би як ми старалися, після запуску води в труби їх все рівно прориває. І тут нічого не поробиш... Але будемо ремонтувати, зрештою, це наша робота», — додає М. Терех.
КРИМ
НЕМА ЗА ЩО КУПИТИ ГАЗ
Крим — найтепліший регіон України, ще й зараз температура вдень часто перевищує 15—20, а вночі не опускається нижче за 8—10 градусів. Природа допомагає відтягнути початок опалювального сезону, краще підготуватися, й хоча включити опалення мають 15 жовтня, так не завжди виходить. Хоча техніка й обладнання, за інформацією «Кримтеплокомуненерго», до початку роботи готові, але всі котельні опломбовано й з 1 жовтня тепловики відключили гаряче водопостачання навіть сімферопольської міської лікарні № 7, сімферопольського та євпаторійського пологових будинків, Республіканського онкологічного центру, Ялтинського будинку дитини, Євпаторійського будинку пристарілих. Було зупинено майже двісті п’ятдесят котелень і п’ятсот сорок три теплові пункти. Причина — Крим вичерпав свої ліміти газу, а взяти додатковий не може тому, що ще не розрахувалися за спожите раніше паливо. Крім «Кримтеплокомуненерго» в списку боржників 11 інших підприємств, що виробляють тепло, з наявних 29.
Усе це ставить під загрозу початок опалювального сезону, тому проблему обговорили на засіданні колегії Мінпромполітики Криму, Ради міністрів, президії Верховної Ради Криму. Виявилося, що багато підприємств-тепловиробників іще не уклали навіть договори на постачання газу. Як повідомив журналістам в.о. міністра промислової політики Микола Черевков, з 1 вересня змінився постачальник газу, тепер договори укладатимуться не з «Чорноморнафтогазом», як раніше, а з ГК «Газ України».
Представники кримського уряду пояснюють, що є постанова Кабінету Міністрів № 440, яка передбачає виплату регіонам різниці в тарифах, що утворилася через те, що на початку року, коли ухвалювали бюджет, його розрахунки були зроблені за тарифами, що існували тоді, але незабаром вони змінилися, ціни на газ, воду, електроенергію різко зросли. Але місцеві органи влади не мають джерел для покриття різниці, що утворилася, адже й бюджет АРК, і бюджети обласних, районних, міських, сільських і селищних рад формуються в Києві. І лише Кабмін має право законодавчої ініціативи щодо внесення до парламенту країни пропозицій про зміни до бюджету. Тоді було ухвалене рішення про компенсацію різниці з держбюджету, але постанова № 440 досі не реалізована.
Дещо раніше постійний представник Президента України в Криму Леонід Жунько пропонував інший варіант розв’язання проблеми — погасити газові борги компаній-тепловиробників Криму за рахунок коштів місцевих бюджетів і житлово-комунальних підприємств. За словами Жунька, ситуація в Криму є наслідком некваліфікованого менеджменту й свідчить про безгосподарність і безвідповідальність підприємств-теплопостачальників.
У цій ситуації, пояснює Анатолій Гриценко, не передбачається виділення коштів з республіканського бюджету, оскільки Крим практично не має бюджетної заборгованості за опалювання. А от борги населення перед «Теплокомуненерго» становлять 122 млн. грн. Борги центру перед автономією, що накопичилися за попередні роки по взаємозаліках, — 176 мл. грн. Він нагадав, що в Криму всі 14 сільських районів дотаційні, а в Україні таких не менш як 85%. У них немає додаткових джерел, крім держави, щоб розв’язати проблеми фінансування соціальних програм або витрат, передбачених у Бюджетному кодексі. На його думку, тут не треба шукати крайнього, це загальна проблема України, вважає кримський спікер, і разом слід шукати шляхи, що забезпечать нашим жителям нормальний комфортний тепловий режим узимку.
Закон України зобов’язує теплопостачальні організації, незалежно від суми боргу, забезпечити подачу газу й тепла до житлових будинків. Вони б і раді виконати закон, але як це зробити без грошей?
ДОНЕЦЬК
РАПОРТУЄ: ДО ЗИМИ ГОТОВІ
Незважаючи на те, що початок опалювального сезону завжди був для Донецької області серйозним випробуванням, цей непростий період у шахтарському регіоні ніколи не починався із запізненням. Не виняток і нинішній рік — ще за місяць до офіційної дати початку подання тепла громадянам донбаські комунальники відзвітували: область на 100% підготовлена до холодів.
Насамперед у цьому плані йдеться про підготовку всіх комунікацій і техніки, що можуть знадобитися службам ЖКГ у зимовий період, — усе це, за даними комунальників, уже перевірене й не має створити донеччанам додаткових проблем. Під час підготовки до зими 21 котельня області пройшла капітальний ремонт, унаслідок якого в них були замінені шість котлів застарілих моделей на сучасні агрегати з вищим ККД. При цьому, за словами фахівців «Донецькміськтепломережі», яка й займалася ремонтом, пріоритет у проведенні цих робіт віддавався тим районам і житловим масивам, де вище рівень оплати послуг опалювання та гарячого водопостачання. «Найякісніші послуги отримають насамперед добросовісні платники. Люди мусять відчути на собі, що сплачені ними гроші витрачено правильно», — пояснює перший заступник директора ККП «Донецькміськтепломережа» Олександр Семченко. Проте для боржників у тепломережі теж втішливі новини: незважаючи ні на що, загалом до опалювального сезону однаково готові всі райони, й з технічного погляду зима жодних побоювань викликати не має.
Загалом на підготовку до опалювального сезону «Донецькміськтепломережа» вже витратила понад 15 млн. грн. власних коштів. Усього ж підприємство планує вкласти в підготовку до опалювального сезону 17,54 млн. грн.
Крім цього, сьогодні до зими в Донбасі готовий і весь фонд об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарні, школи, дитячі садки й, звісно, житлові будинки. Проте для більшості з них опалювальний сезон розпочався вже давно: нічні холоди на Донеччину прийшли вже в середині вересня, й у підсумку близько 15% шкіл і лікарень, а також 19% дитячих садків Донбасу ось уже декілька тижнів не скаржаться на холодні батареї. Щоправда, є й зворотний бік медалі: низку шкіл Донецька вже традиційно вирішено з 15 жовтня відправити на двотижневі канікули. Цю унікальну для України новину вигадали донецькі комунальники, котрі вважають, що за рахунок таких канікул, протягом яких школи опалюватися не будуть, можна буде неабияк зекономити на блакитному паливі. Вчителі й батьки учнів від цього не в захваті — мало того, що школярі пропускають істотну частину програми, яку потім змушені будуть відпрацьовувати по суботах, так іще й сама школа за два тижні повної відсутності опалювання дуже охолоджується, й для того, щоб її «зігріти», потім піде чимало часу, а тим часом діти починають поголовно хворіти.
Однак до думки батьків і вчителів мало хто прислухається — проблема економії газу є сьогодні ключовою для всієї Донеччини. За словами комунальників, головним для початку опалювального сезону в області є питання постачання газу, яке поки, на жаль, залишається відкритим. Як відомо, компанія «Нафтогаз України» доручила ДК «Газ України» не продовжувати дію договорів на постачання газу з підприємствами, що заборгували теплокомуненерго. Сьогодні загальна заборгованість підприємств ТКЕ за спожитий газ становить 3,46 млрд. грн., з них 1,8 млрд. грн. — заборгованість за опалювальний сезон 2008—2009 рр. При цьому Донеччина в нарощуванні цього величезного боргу, на жаль, зіграла не останню роль: по суті, шахтарський край сьогодні стоїть на другому місці за газовими боргами після Харківщини — Донбасу вдалося заборгувати понад 290 млн. грн., а Харківська область навіть перетнула рубіж у 328 млн. грн.
Левову частку в цій заборгованості, за словами комунальників, мають борги за газ, накопичені безпосередньо населенням: на сьогодні донеччани залишаються винними аж 85 млн. грн., з яких 58 млн. — борги лише Донецька. Крім цього, найбільш кепськими є справи в таких містах, як Макіївка, Горлівка, Гірняк, Курахове та Українськ. За даними заступника голови Донецької обласної державної адміністрації Юрія Хиврича, який займається питаннями ЖКГ, у Гірнику, наприклад, включити котельні до 15 жовтня точно не встигнуть, а в Кураховому та Українську й опалювальний сезон навіть поки під загрозою — більшість квартир у цих населених пунктах уже давно полишили їхні господарі, й житлові організації просто не уявляють, що з ними робити. Крім цих міст опалювальний сезон не розпочнеться вчасно й в окремих будинках, де проживають злісні неплатники. Наприклад, якщо будинок на 75—80% не розраховується за платежами, опалювання в ньому включать пізніше.
Крім того, ще однією нагальною технічною проблемою комунальників є самовільне втручання мешканців у їхні домашні батареї опалювання. Незважаючи на всі запевнення влади в підвищенні якості послуг, власники квартир залишаються незадоволеними: на їхню думку, тепло в будинки подається погано, й у результаті взимку в квартирах все одно холодно. У зв’язку з цим господарі житла міняють свої радіатори на потужніші, що збиває розрахунки комунальникам і створює додаткові проблеми для сусідів таких «майстрів» — через встановлення потужніших батарей часто трапляється так, що до верхніх поверхів тепло просто не доходить. Тому зараз комунальники збираються серйозно взятися за роботу з такими мешканцями багатоповерхівок і обіцяють їм багато неприємних сюрпризів.
Утім, ці «сюрпризи» найближчим часом чекають усіх жителів столиці Донбасу, й пов’язані вони передусім з цінами на тепло, які цієї осені знову зросли. Рішення про підвищення цих тарифів було ухвалене ще в середині вересня депутатами Донецької міської ради.
При цьому, як водиться, міська влада шахтарської столиці пообіцяла разом з ціною підвищити і якість послуг, а також поліпшити стан комунального обладнання, однак самі городяни в це мало вірять. За їхніми словами, тарифи на комунальні послуги в Донецьку зростають мало не щопівроку, а жодних поліпшень чекати не доводиться. Плювацьке ставлення комунальників, за словами самих донбасівців, дає їм привід халатно ставитися до сплати за комунальні послуги, яка, схоже, й у цьому сезоні не вирізнятиметься особливою ретельністю й акуратністю.
ДНIПРОПЕТРОВЩИНА
ВИВЧАЮТЬ КРИВОРІЗЬКИЙ ПОЧИН
Комунальні підприємства Дніпропетровської області готові до опалювального сезону на 99% — такі оптимістичні заяви лунали на нараді в облдержадміністрації, де губернатор Віктор Бондар напередодні зимових холодів перевіряв стан справ на ввіреній йому території. Щоправда, йшлося, як зазначали самі комунальники, лише про готовність до пуску котельного обладнання. Занепокоєння губернатора викликало зовсім інше — гігантські борги за газ, що накопичилися за минулі опалювальні сезони. За даними ДК «Газ України», з початку опалювального сезону 2007—2008 років підприємствами теплоенергетики області було витрачено природного газу на 838,4 млн. грн., а оплачено лише 582,6 млн. грн., тобто 69,5%. Борг за минулий опалювальний сезон на початок жовтня становив 255,8 млн. грн. і протягом міжопалювального періоду заборгованість зменшилася всього на 15%. Найбільші борги за газ мають теплопостачальні підприємства Дніпропетровська, Кривого Рогу, Жовтих Вод, Павлограда, Дніпродзержинська, Нікополя, Вольногорська, Марганця, Орджонікідзе й Номовосковська. «Часу на розмови не залишилося, — попередив мерів перший заступник глави облдержадміністрації Семен Кроль. — Упродовж тижня кожний з керівників міст області має вирішити питання розрахунків за природний газ, інакше прийматимуться жорсткі рішення».
Вихід зі становища місцева влада бачить у тому, щоб брати для закупівлі газу й початку опалювального сезону банківські кредити. Заставою при цьому буде комунальне майно, а нерідко й сама будівля міської ради. Так робила, наприклад, влада Дніпродзержинська й Дніпропетровська, домовляючись з місцевими відділеннями банків про невеликі відсотки. За словами першого заступника міського голови Дніпропетровська Анатолія Крупського, теплопостачальним підприємствам — «Дніпропетровські міські теплові мережі» та «Теплоенерго» — дозволено взяти кредити — 70 і 20 млн. грн. відповідно. Тому проблем з початком опалювального сезону в обласному центрі не буде, щоправда, й дуже тепло в квартирах теж. Як свідчить досвід попередніх років, тепломережа, заощаджуючи дефіцитний газ, переводить опалювання на мінімальний режим, щойно температура на вулиці стає трохи вище нуля й немає загрози замерзання й прориву труб. Городяни при цьому мерзнуть у своїх квартирах і, як наслідок, не бажають платити за імітацію опалювання. У результаті борги перед тепломережею зростають, а її керівники намагаються компенсувати свої збитки за рахунок чергового підвищення тарифів. Нинішнього року начальник «Дніпропетровських міських теплових мереж» Микола Шипка вже озвучив розрахунки економістів, з яких випливає, що ціни на тепло зростуть майже в півтора разу. Опалювання одного квадратного метра житла тепер коштуватиме не 4,28 грн., а 6,11 грн. Відповідно подорожчає й вартість гарячої води з 26,91 грн. до 38,41 грн. з однієї людини. Проте ця розкіш в одному з найбільших міст України з’являється в квартирах всього лише декілька разів на рік — на Новий рік, на День Перемоги, на День міста й до приїзду Президента Віктора Ющенка.
Не можна сказати, що в цій ситуації місцева влада опустила руки й не намагається розірвати «хибне коло» заплутаних відносин у комунальній сфері. Наприклад, губернатор Віктор Бондар запропонував малим містам області розробити проекти модернізації котельного обладнання, щоб замінити радянське, що витрачає даремно чимало газу, на європейське — менш енерговитратне.
Таким чином, стверджує він, відпаде необхідність у постійному підвищенні тарифів, через що комунальна сфера «рухається в нікуди». Проекти розробили, однак через відомі події в парламенті зависло питання про виділення необхідного фінансування. У результаті, в нинішню зиму комунальники знову вступають з допотопним радянським обладнанням.
До речі, величезну заборгованість споживачів перед місцевими тепломережами мери міст пояснюють ситуацією, що склалася в банківській системі. Як відомо, традиційно населення платить за «комуналку» у відділеннях «Ощадбанку», оскільки банківська послуга коштує там усього п’ятдесят копійок. Інші банки підняли ціни на свої послуги на недосяжну для пенсіонерів і малозабезпечених людей висоту — п’ять, десять і навіть двадцять гривень! Водночас, починаючи з Нового року, відділення «Ощадбанку» були переповнені колишніми вкладниками «Ощадбанку СРСР», і їхня робота виявилася фактично паралізованою. Захоплення губернатора Дніпропетровщини викликала винахідливість мера Кривого Рогу Юрія Любоненка. На деяких підприємствах міста, наприклад на металургійному комбінаті «Арселор Міттал Кривий Ріг», працівникам, які пред’явили оплачені квитанції за комунальні послуги, за домовленістю з керівництвом міста виплачують... невелику грошову премію в 100—150 грн. «Люди аж біжать платити за квитанціями», — здивовано констатував губернатор і порадив іншим мерам їхати до Кривого Рогу за передовим досвідом. На його думку, з опалюванням краще не жартувати. Адже минулої зими на Дніпропетровщині стався свій «Алчевськ» — посеред зими в невеличкому місті Вольногорськ через величезні борги довелося відключити опалювальну систему. Як наслідок, опалювальна криза в місті переросла в кризу політичну — у відставку пішов міський голова й були призначені дострокові вибори. Тепер новий мер Вольногорська сам має пройти випробування зимою й опалювальним сезоном. Не виключено, що і йому стане в пригоді криворізький почин.
Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль, Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород, Алла ПРИХОДЬКО, Переяслав-Хмельницький, Валерій КОСТЮКЕВИЧ, Житомир, Тетяна ТУРЧИНА, Львів, Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь, Ганна ХРИПУНКОВА, Донецьк, Вадим РИЖКОВ, Дніпропетровськ
