У величезну бочку з медом (а святкування 750-річчя Львова саме так і багато хто собі уявляє) може потрапити величезна ложка дьогтю. Комітет порятунку села Великі Грибовичі, біля якого розташоване міське сміттєзвалище, активно розповсюджує відкритого листа, в якому погрожує заблокувати під’їзну дорогу до «Збиранки» й організувати пікет муніципалітету саме в розпал святкування 750-річчя Львова. Треба чесно зізнатися, що львів’яни і сьогодні відчувають певний специфічний запах через нерегулярне вивезення сміття з міста. А якщо заблокувати дорогу до сміттєвого звалища, то й зовсім не буде чим дихати. Жителі села вже неодноразово блокували дорогу, піднімали громадськість, а віз і нині там. Але задум привернути увагу європейської спільноти (гості з’їдуться буквально з усієї Європи) до своєї сумної проблеми, може справді мати результат. Хоч би декого оконфузити... Та найголовніше не це. «Будь-які зволікання з визначенням подальшої долі сміттєвого звалища та гудронів може призвести до екологічної катастрофи державного масштабу», — вважає комітет порятунку. І з ним погоджуються екологи — сміттєве звалище входить до розряду ста найбільш небезпечних екологічних об’єктів України. На території 33,3 гектара Грибовицького звалища складовано вже приблизно дев’ять мільйонів тонн твердого сміття, в його пластах міститься 0,7 мільярда кубічних метрів біогазу, здебільшого метану, який і є основною причиною парникового ефекту на планеті. Загрозливі «озера» загальною площею 2,3 гектара вміщають 450 тисяч тонн кислих гудронів. Щодня на звалище приїжджають для розвантаження 200 автомобілів, і звалище поповнюється ще на 500—600 тонн сміття...
У 2009-му звалище «святкуватиме» своє 50-річчя! А перші проблеми почалися в 80-х роках минулого століття, коли сміття почало горіти, і їдкий дим сяганув околиць навколишніх сіл. Сьогодні димову завесу видно за кілька кілометрів від звалища. Усіх, хто приїжджає на авто до Львова по Київській трасі, зустрічає саме вона.
За попередніми підрахунками, для рекультивації тепер треба не менше п’яти років. А коли вона перестане бути «мертвою зоною» — взагалі загадка. Хоч, як розсудити... Заповзятливі львів’яни (існує і така легенда) використовують парниковий ефект у своїх комерційних цілях і починають вирощувати ранні овочі біля Грибовичів майже на місяць раніше за інших. Якої якості ці овочі — кожному зрозуміло. Але попри перераховані «пристрасті», скільки ще вирішуватимуть — хто і коли нарешті візьметься за будівництво рекультиватора — складно відповісти. Інвестори з кількох країн товпляться в черзі за право володіти звалищем вже кілька років, бо будь-яке звалище, як відомо, — золоте дно. Жителі Грибовичів справедливо вимагають провести нарешті відкритий конкурс і взятися до конкретної роботи.
