Україна відсвяткувала дванадцятий день народження своєї незалежності. Як і в минулі роки, центральним заходом торжеств 24 серпня, не враховуючи традиційного вечірнього салюту, був ранковий, але не менш святковий хід у центрі столиці військових і представників інших силових структур (загалом — близько 5 тис. чоловік). У зв’язку з тим, що марширували Хрещатиком, як сказано в поширеному напередодні Міністерством оборони прес-релізі, «кращі з кращих» — бездоганною виправкою вони практично не відрізнялися один від одного. А визначити, хто з тих, що марширують, перебуває в рядах МВС, а хто — з 25-ї окремої Дніпропетровської парашутно-десантної бригади Південного оперативного командування (всього в параді брали участь 16 батальйонів із різних регіонів країни), можна було лише за обмундируванням та реакцією глядачів на появу тієї чи іншої колони...
Утім, спочатку — про осіб офіційних. З нагоди параду на честь 12-го торжества Незалежності всієї України перед киянами та гостями столиці на високій трибуні з’явилися Президент Леонід Кучма, прем’єр Віктор Янукович, спікер Верховної Ради Володимир Литвин, члени уряду, народні депутати, представники дипкорпусу etc. Командував парадом головнокомандуючий Сухопутних військ — начальник гарнізону Києва генерал-полковник Петро Шуляк, а приймав парад міністр оборони Євген Марчук. У ході церемонії відкриття (тільки-но, згідно з традицією, відстукали барабанщики столичного військового ліцею імені Івана Богуна, а військові, що було новим, в унісон виконали «Ще не вмерла...») Євген Марчук заявив про важливість громадянського контролю над ВСУ для їхньої ефективності, а армійського професіоналізму — в цілому для держави.
Міністр підкреслив, що «наша мета — створення сучасних Збройних сил». Таких, які «здатні ефективно виконувати поставлені перед ними завдання». І нагадав, що українській армії потрібно піднятися до відповідних стандартів НАТО.
За словами Євгена Марчука, вже завершується робота з розмежування функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом.
Багато присутніх шкодували, що «парад у цьому році був, як і в минулому, без бронетехніки». Що при проведенні такого роду заходів краще — помпезність чи скромність та безпека? Однозначно у зв’язку з цим можна говорити тільки про те, що виграв «військовий» бюджет.
Один із глядачів параду, підприємець Дмитро, зустрів «академіків» із Державної податкової служби, які йшли в ногу, по-громадянськи меркантильною реплікою: «Цікаво, у скільки обходиться такий парад державі, половина населення якого — за межею бідності?» Захід, за інформацією Міноборони, в цьому році здійснювався за рахунок статей бюджету армії «на підготовку військ». При цьому, як стверджується офіційно, «ніяких додаткових коштів на проведення параду Міністерству не знадобилося». Начальник прес-служби оборонного відомства, полковник Костянтин Хивренко передбачає, що в цьому році парад був дешевшим, ніж у минулому. Тобто він коштував менше, ніж один мільйон гривень у 2002-му. А це, до речі, в сімнадцять разів дешевше, ніж у 2001-му.
Таким чином, підходи до організації парадів в Україні (що дуже хотілося б сказати про буденні реалії країни) з плином часу все більше нагадують європейські. І той факт, що в цьому році на військових без техніки прийшло дивитися більше киян та гостей столиці, ніж у минулому, радує. Правда, мало хто з опитаних кореспондентом «Дня» громадян вважав День незалежності своєї країни своїм святом. В основному — свято в українській душі, як стало зрозуміло, настає на Різдво, Великдень або Новий Рік. І бронетехнікою тут ситуацію не виправиш. А от попурі у виконанні трьох батальйонів та хорові виступи ансамблів пісні і танцю (всього — 1031 чоловік) «розігріли» багатьох. Деяких настільки, що увечері біля сцени на Європейській площі, де популярні виконавці давали концерт, правоохоронні органи мали немало проблем.