Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Таємниці сміттєзвалищ

В Україні відсутній єдиний підхід до їх функціонування
28 листопада, 2000 - 00:00

Проте така ситуація, здається, не хвилює ані відповідне міністерство, ані місцеві органи державної влади. І якщо екобезпека обмежена недостатнім фінансуванням — наприклад, у столичному облуправлінні над цією проблемою працює аж дві людини, до того ж без власних технічних засобів, — то позиція місцевих управлінців пояснюється значно прозаїчніше.

Справа в тому, що контролем за наданням земельних ділянок, їх відповідним облаштуванням та лімітами на поховання сміття займається Мінекобезпеки. Від його рішень залежать як ціни на утилізацію (послуги звалищ), так і їх стан. Саме тому, зазначають деякі спеціалісти міністерства, зростає кількість несанкціонованих звалищ, а діючі офіційно працюють із значними порушеннями. Зрозуміло, що витрачати кошти місцевих бюджетів на перевезення сміття в інший район для керівництва не є прийнятним. Тому одним з варіантів є легалізація локальних звалищ практично в кожному населеному пункті. Мовляв, краще прийняти існуючий стан справ, адже коштів на будівництво сучасних переробних заводів однаково нема і найближчим часом, не буде. При цьому, зрозуміло, об’єкти легалізовуватимуться разом із всім комплексом існуючих екологічних проблем.

Проти такої позиції активно виступають екологічні організації країни, зокрема політична — ПЗУ та громадська — «Молоді Зелені України». При чому останні нещодавно привели ряд акцій, в тому числі судових слухань, спрямованих на закриття приміського звалища в селищі Крюківщина Київської області. Як не дивно, незважаючи на активну протидію керівництва звалища та місцевої адміністрації, «молодим зеленим» вдалося домогтись офіційної заборони на його діяльність. Проте майже 20 гектарне сховище відходів, одне з 5-ти, що обслуговують Київ, продовжує функціонувати. Звісно, заборонити діяльність у судовому порядку набагато простіше, ніж зробити постійну огорожу або виставити пост міліції. На сьогодні ж вона існує у вигляді опломбованих воріт та 20 (!) метрового паркану. Саме тому й сьогодні на територію звалища вільно заїжджають сміттєвози.

Можливо, остаточно доля звалища вирішиться 4 грудня, під час чергового слухання справи. Проте вже зараз можна констатувати: створено прецедент, за яким можуть бути й інші справи, проти інших звалищ.

Євген ТУР
Газета: