Офіційну версію мети всієї цієї бурхливої діяльності Ю.Тимошенко викладала дещо раніше. За її словами (Інтерфакс-Україна), розробляючи нову концепцію ринку газу, уряд планує зруйнувати монополію НАК «Нафтогаз України» на закупівлю, транспортування і збут газу в країні.
Обласним сектором газу заправлятиме структура, яка нібито перемогла у відповідному тендері. Для цього їй достатньо буде пред’явити майнові гарантії, і вже тепер не важко здогадатися, що здебільшого доступ до газових засувок отримають організації, створені регіональною владою на кшталт «Індустріального союзу Донбасу» для оперативного монопольного управління газогрошовими потоками.
На вершину газової піраміди планується поставити спеціально створену організацію, яка має займатися формуванням загальноукраїнського балансу газу і закуповувати газ у вітчизняних газодобувних компаній, у «Нафтогазу України», а також за рубежем. Усі гроші, зібрані регіональними газотрейдерами (читай: монополістами), концентруватимуться на єдиному рахунку, який належить, ясна річ, всеукраїнському монополісту.
Десь така ж, але значно менше монополізована система діє сьогодні на енергоринку. Підсумки її діяльності, на жаль, невтішні. І «на користь» нового газового варіанту мало що свідчить. Читачі «Дня» зі стажем, напевно, ще пам’ятають захоплюючу епопею Українського газоресурсного консорціуму, задуманого Павлом Лазаренком, щоб остаточно монополізувати газовий ринок України, на якому на той час процвітала під патронажем прем’єра відома фірма ЄЕСУ. Мабуть, клонований брат консорціуму і очолить газову піраміду-2... якщо йому не перешкодять. Зокрема, міністр економіки Сергій Тигипко без ентузіазму відгукнувся про концепцію Ю.Тимошенко: «Там, як кажуть, дідько у дрібницях».
