Це відчуття я помітила на одній із прес-конференцій. Коли представляєшся «Ольга Решетилова, «День», на якийсь момент усвідомлюєш свою причетність до чогось більшого, ніж просто газета. Ти розумієш, що ти в цей момент представляєш єдине в Україні видання, яке заповнює особливу нішу — нішу видання для інтелектуального читача. Навіть не видання, а «фабрика думок». І ти не маєш права сказати дурницю, поставити непродумане питання — ти представляєш «День». Спочатку це страшно. Це складно — тримати планку. А потім — ти просто не уявляєш, як можна інакше.
А починалося все з якісної ідеї. Під час одного з візитів Лариси Івшиної до Острога (було це ще у 2006 році) ми з Ларисою Івшиною були на екскурсії в Острозькому замку. Вийшовши, пройшлися парком, де у XVI столітті була розташована Острозька академія. Я розповідала про вчорашню зустріч із одеськими студентами. Лариса Олексіївна сказала: «А чому б вам не створити клуб для такого студентського спілкування? Острозький клуб». Потім були спільні поїздки університетами, вивчення країни, обговорення смислів. Небагато з тих, із ким починали Острозький клуб, залишилися з нами тримати планку. Але найкращі — тут, їх голос ви чуєте у «Дні». І якщо виникає питання, звідки сили — це допомога тих, кого «День» «збирає» по всій країні, у тому числі й методом Острозького клубу.
В самому «Дні» я з 2008 року. Скажу вам, бути в головному цеху «фабрики думок»... гаряче. Повітря підігрівається звідусіль: із кабінету головного редактора, з листів Оксани Пахльовської, з текстів Івана Дзюби, від ідей Володимира Панченка та Петра Кралюка, від думок колег, від дзвінків читачів. Від високої планки очікувань. Але це температура, найбільш комфортна і сприятлива для розумової діяльності. Кілька градусів охолодження вже небезпечні зниженням якості.
Як каже Лариса Івшина, «ми зігріваємо космос». Так, відверто кажучи, це наше улюблене заняття. І може, на перший погляд таке формулювання видається майже вироком, але насправді це — перспективна справа. Ми тримаємо температуру для космосу ідей, для неосяжного всесвіту українства, для тієї країни, яку нам ще тільки належить побачити. Це нелегко, виснажливо і було б просто нереально без вашої підтримки, дорогі читачі. Але, на щастя, ви є! По всіх куточках України ви підтримуєте температуру «Дня».
