14 жовтня поєднує в собі три головні українські свята: християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, річницю створення Української повстанської армії та День українського козацтва. Традиційно в цей час відбувається вшанування героїв УПА. Наймасовіші святкування відбуваються в Києві та Львові.
Незважаючи на прохолодну погоду й дощ, мітинг і марш на честь пам’ятної дати у столиці поєднали близько 10 тис. національно свідомих громадян. По-своєму природні катаклізми інтерпретував депутат Львівської міськради від «Свободи», котра виступила організатором заходу, — Юрій Михальчишин: «Небо плаче — янголи згадують тих, хто 1942 року взяв у руки зброю та боровся, доки стало духу», — зазначив він.
Парк Тараса Шевченка поблизу однойменного університету, де відбувався збір охочих долучитися до ходи, заполонили жовто-блакитні, червоно-чорні стяги та прапори «Свободи». Допоки активісти збиралися в місці призначення, поблизу пам’ятника Шевченку лунали бойові пісні українських повстанців.
Організатори заявили, що 14 жовтня — справжнє українське свято, а УПА — своєрідний тест на політичну зрілість, українськість та історичну свідомість. Свободівці зазначили, що українці й понині не мають достовірної інформації про повстанвців, адже радянська ідеологія роками або замовчувала, або спотворювала й перебріхувала історію національно-визвольної боротьби українців у ХХ ст. Однак справа героїчних повстанців не була марною, й понад те, закінчилася успішно: золотий тризуб та синьо-жовтий прапор, під егідою яких воювала націоналістична армія, наразі є символами незалежної Української держави. Крім того, Михальчишин зазначив, що ці прапори не знають ганьби та бруду — вояки УПА ніколи не капітулювали і не зневірювалися, адже були покликанцями народу.
Утім, свободівці переконані: протистояння ще не завершилося. Незважаючи на те, що становлення суверенної України все ж відбулося, за переконанням активістів, державу потрібно наповнити українським змістом. Схожої думки дотримується й представник Об’єднаної опозиції Олександр Бригинець. «Лінія фронту проходить довкола кожного», — заявив Бригинець, мотивуючи це тим, що, на відміну від повстанців, котрі боролися проти німецької та радянської окупаційної влади, ми маємо ворогів усередині самої країни.
З огляду на наближення виборів, не обійшлося й без традиційної партійної риторики. Так, відома ораторка «Свободи» Ірина Фаріон закликала позбутися м’якотілості й толерантності, що завели українців у глухий кут, та відрізняти цінності, які варто з любов’ю плекати й ростити, від того, що треба палко ненавидіти. Лідер об’єднання Олег Тягнибок, у свою чергу, закликав учасників мітингу бути готовими до революції. «Якщо не вдасться обстояти Українську державу в мирний спосіб, то треба бути готовими до більш рішучих дій», — заявив Тягнибок. Після цього в натовпі пролунало: «До зброї!» — але цей заклик не набув резонансу. На переконання очільника «Свободи», головним завданням сучасників є створення омріяної повстанцями УПА держави на засадах національної та соціальної справедливості.
Інакшу мету для сучасних поколінь окреслив відомий поет Дмитро Павличко, автор вірша «Два кольори», де фігурує червоне й чорне як незмінна асоціація з УПА. «Найважливіше завдання сьогодні — об’єднати Східну й Західну Україну», — сказав літератор. «Я був у повстанській сотні й пам’ятаю, що у нас були курінні з Полтави та Чернігова, — ділиться поет, — це свято мають відзначати й на сході... Роман Шухевич (головнокомандувач УПА. — Авт.) їздив по всій Україні як великий командир європейської армії», — додав Павличко.
Незважаючи на всюдисущість партійної символіки, багато людей вирішили брати участь у ході, ігноруючи політичний контекст. «Я тут не тому, що підтримую «Свободу», — пояснює Галина. На її думку, УПА — це сторінки, котрі були вирвані з української історії до помаранчевої революції, й їх намагаються замовчувати і перекручувати зараз. «Повстанці боролися за свою рідну землю і власну Батьківщину — я прийшла вшанувати їхню пам’ять», — каже дівчина.
По закінченні мітингу колона рушила на Михайлівську площу, де відбувся фінальний рок-концерт. Незважаючи на те, що сутичок із комуністами, які влаштували контракцію поблизу пам’ятника Леніну, зібравши не більше 50 прихильників, не відбулося, — ексцеси все ж були. Представники руху «Автономний опір» та футбольного руху «Динамо-ультрас» застосували петарди й димові шашки. В руках вони тримали плакат з написом: «Волю Павліченкам». Після досягнення пункту призначення на Михайлівській площі було спалено стяги Партії регіонів та Компартії.
