Більшість крадіжок електроенергії припадає на населення. Начальник відділу технічної експертизи Національної комісії з регулювання електроенергетики Наталія Костишина зазначає, що електроенергію крадуть переважно у селах, а також у містах півдня країни. Там споживання відбувається, як правило, без лічильників. Якщо ж вони є, то населення часто вдається до різних хитрощів, як наприклад, «відкручування» показників лічильника вручну.
До групи «злодюжок» також постійно входять населені пункти, які не забезпечено газом. Там опалення квартир проводиться самими громадянами, часто з допомогою саморобних електропечей. Рахунки за електроенергію господарів таких квартир і будинків не лякають, оскільки більшість з них давно користуються різними «жучками», що забезпечують роботу лічильників у «потрібному» напрямі. «У негазифікованих населених пунктах півдня України люди гріються ночами тільки за рахунок електроенергії», — говорить Наталія Костишина. Вдень включати електропечі намагаються рідше, тому що мережі не витримують навантаження.
Ще однією помітною категорією тіньових споживачів є так званий дрібний бізнес. Господарі торгових кіосків у провінційних містечках нерідко підключають свої «супермаркети», просто давши хабара електрику. Проте такі випадки, частіше за все, швидко фіксуються інспекторами обленерго. За словами Наталії Костишиної, значно складніше виявляти крадіжки електроенергії в селах, де багато приватних будинків. «Вони просто не пускають контролерів, у нас же всі тепер знають, що таке приватна власність, і можна не пускати. Та й якщо відключать його, він через три дні знову сам підключається. Не приставиш же до нього контролера на кожний день», — говорить технічний експерт НКРЕ.
Якщо крадіжку виявляють, господаря будинку або квартири штрафують. Згідно з новою редакцією Кримінального кодексу, за це правопорушення притягають до кримiнальної відповідальності. Але обленерго намагаються до цього не доводити. Одиничні спроби «посадити» енергозлодіїв здійснювалися лише після випадків побиття інспекторів обленерго. Таке, до речі, трапляється все частіше. Але ризик працівників обленерго дає результати. Після кожного інспекторського рейду об’єм наднормативних втрат в електромережах зменшується в середньому на третину.
Національна комісія з регулювання електроенергетики чекає, що найближчим часом для злодіїв настануть нелегкі часи. Обленерго стануть набагато агресивніше відстежувати крадіжки. Ця робота коштує дорого, але НКРЕ вже передбачила фінансування за рахунок підвищення тарифів. «До інвестиційних зобов’язань усіх обласних енергокомпаній, для яких ми покращуємо тарифи, відразу вписуються і витрати на заходи зі скорочення наднормативних втрат електроенергії», — повідомила Наталія Костишина. За її словами, ефективніше роботу з населенням проводять приватизовані обленерго. Вони вже зрозуміли, що крадіжка електроенергії, що стала традицією в українських селах, може їм дуже дорого коштувати. Державні ж обленерго, у своїй більшості, продовжують щедро забезпечувати тіньових споживачів, серед яких іноді виявляються і відносно великі приватні підприємства. Роблять вони це через безгосподарність, або з якихось інших міркувань, НКРЕ не перевіряє. У результаті все лягає на збитки обленерго. А компанії, здавалося б, повинні бути самі зацікавлені у скороченні втрат. У випадку з державними обленерго це правило спрацьовує чомусь не завжди.
Саме це, схоже, стало причиною фіксації по-українськи парадоксального статистичного факту. До 2002 року українська енергетика вперше за останні 10 років почала збільшувати обсяги виробництва, але при цьому об’єми реалізації електроенергії скорочуються. Тобто потік заряджених часток кудись випаровується якраз між електростанціями і споживачем.
