Перемігши знамениту іспанську "Барселону" - 3:0, динамівці Києва довели до трьох матчів свою безпрограшну серію в групових змаганнях Ліги чемпіонів-97/98. Такого кращий український клуб раніше не досягав. Враховуючи домашній виграш "Ейндховена" в "Ньюкасла" (1:0) і наявний "багаж" цих двох клубів (по 4 очки з дев'яти), лідерство киян (7 очок) сприймається майже як ультимативне. Отже, спасибі голландцю Віму Йонку за гол англійцям? Ні, насамперед хвала футболістам "Динамо"! В тому числі - з "голландських" вуст.
Гадаємо, читачів зацікавить точка зору людини, яка переправила з підліткового футболу в амстердамський "Аякс" близнюків де Бур, Денніса Бергкампа, Патріка Клюйверта, Ріхарда Вітчге, Міхаеля Райцігера, Едгара Давідса; згодом - до цієї самої "Барселони" - Серхі Бархуана, Хосепа Гвардьолу, Альберта Феррера, Івана де ла Пенью, братів Гарсія - Оскара та Рожера (саме так вимовляється по-каталонськи це ім'я). Це лише "стисла візитка" давнього соратника Йохана Кройфа в згаданих клубах, а нині менеджера-селекціонера ПСВ "Ейндховен" Тонні Брюїнс Слота.
- Ви запитуєте, чому крупно програла "Барселона" й чи не помилився тренер зі складом? Гадаю, це був нормальний стиль містера ван Гаала. Він знав, що не може розраховувати ні на Стоїчкова, ні на Гвардьолу. (Через травму останнього, капітанську пов'язку вдягнув португалець Луїш Фігу. - Прим. авт.). Інше діло, що класична контратака захлиналася, оскільки барселонці виглядали доволі статичними. Втім, такими їх робили кияни, нова генерація яких дуже виразно нагадала мені добре знайомий почерк Валерія Лобановського. Та ж сама ідея, коли максимально використовується простір між лініями. "Динамо" було кращим, тому що весь матч дивилося вперед. З такою підігнаною до найменших деталей машиною, ваша команда явно перша щодо шансів на виграш групи.
...А сам Валерій Лобановський, оцінивши результат гри як закономірний, сказав однак: "Зустрілися рівні за класом суперники. Нам вдалося реалізувати тактичну перевагу, в першу чергу за рахунок високих швидкостей та виконавської майстерності.. Але недарма нашу групу хтось назвав "групою смерті". Кожна команда може переграти іншу. Тому робити далекоглядні висновки ранувато".
І все ж, головний тренер переможців спробував зазирнути у завтра: "Я вдячний всім гравцям за самовідданість. Не забуваймо, що цей сезон архіважкий для хлопців. Попереду важливий матч з Хорватією. А за шість діб компенсувати фізичний та психологічний потенціал нелегко. Взагалі, мені здається, що ми проводимо якийсь "експеримент відновлення". На зразок акумуляторів: сьогодні виплеснули емоції, а за кілька днів повинні з таким же настроєм і кондиціями знову робити свою справу..."
Перемігши знамениту іспанську "Барселону" - 3:0, динамівці Києва довели до трьох матчів свою безпрограшну серію в групових змаганнях Ліги чемпіонів-97/98. Такого кращий український клуб раніше не досягав. Враховуючи домашній виграш "Ейндховена" в "Ньюкасла" (1:0) і наявний "багаж" цих двох клубів (по 4 очки з дев'яти), лідерство киян (7 очок) сприймається майже як ультимативне. Отже, спасибі голландцю Віму Йонку за гол англійцям? Ні, насамперед хвала футболістам "Динамо"! В тому числі - з "голландських" вуст.
Гадаємо, читачів зацікавить точка зору людини, яка переправила з підліткового футболу в амстердамський "Аякс" близнюків де Бур, Денніса Бергкампа, Патріка Клюйверта, Ріхарда Вітчге, Міхаеля Райцігера, Едгара Давідса; згодом - до цієї самої "Барселони" - Серхі Бархуана, Хосепа Гвардьолу, Альберта Феррера, Івана де ла Пенью, братів Гарсія - Оскара та Рожера (саме так вимовляється по-каталонськи це ім'я). Це лише "стисла візитка" давнього соратника Йохана Кройфа в згаданих клубах, а нині менеджера-селекціонера ПСВ "Ейндховен" Тонні Брюїнс Слота.
- Ви запитуєте, чому крупно програла "Барселона" й чи не помилився тренер зі складом? Гадаю, це був нормальний стиль містера ван Гаала. Він знав, що не може розраховувати ні на Стоїчкова, ні на Гвардьолу. (Через травму останнього, капітанську пов'язку вдягнув португалець Луїш Фігу. - Прим. авт.). Інше діло, що класична контратака захлиналася, оскільки барселонці виглядали доволі статичними. Втім, такими їх робили кияни, нова генерація яких дуже виразно нагадала мені добре знайомий почерк Валерія Лобановського. Та ж сама ідея, коли максимально використовується простір між лініями. "Динамо" було кращим, тому що весь матч дивилося вперед. З такою підігнаною до найменших деталей машиною, ваша команда явно перша щодо шансів на виграш групи.
...А сам Валерій Лобановський, оцінивши результат гри як закономірний, сказав однак: "Зустрілися рівні за класом суперники. Нам вдалося реалізувати тактичну перевагу, в першу чергу за рахунок високих швидкостей та виконавської майстерності.. Але недарма нашу групу хтось назвав "групою смерті". Кожна команда може переграти іншу. Тому робити далекоглядні висновки ранувато".
І все ж, головний тренер переможців спробував зазирнути у завтра: "Я вдячний всім гравцям за самовідданість. Не забуваймо, що цей сезон архіважкий для хлопців. Попереду важливий матч з Хорватією. А за шість діб компенсувати фізичний та психологічний потенціал нелегко. Взагалі, мені здається, що ми проводимо якийсь "експеримент відновлення". На зразок акумуляторів: сьогодні виплеснули емоції, а за кілька днів повинні з таким же настроєм і кондиціями знову робити свою справу..."
