Те, що більшість фракцій та груп Верховної Ради вирішила заслухати завтра інформацію Генпрокурора Михайла Потебенька, лише зайвий раз підтверджує, що в роботі силових відомств України далеко не все гаразд. Сьогодні, вже після відставки глави СБУ, можна почути більш ніж достатньо голосів за відставку Генпрокурора та міністра внутрішніх справ. Питання, однак, у тому, що самими лише відставками та механічними замінами одних начальників на інших проблема не вирішується — назріли системно-структурні зміни, які вимагають кардинально іншого підходу до самої постановки питань, які вирішують силові відомства. Проблема — і в тому, що чинне законодавство не передбачає жодного механізму громадянського контролю за їхньою діяльністю.
До порядку денного засідання Верховної Ради 21 лютого включено інформацію Генерального прокурора Михайла Потебенька про діяльність Генпрокуратури. Цю пропозицію, внесену профільними комітетами правової політики та боротьби з організованою злочинністю та корупцією, як передають Інтерфакс-Україна та УНІАН, підтримало більшість лідерів фракцій та депутатських груп Верховної Ради. Сам Генпрокурор, як передають агентства, наполягає на тому, що він непідзвітний Верховній Раді, і з формальної точки зору має рацію: відповідної однозначної норми в тексті Конституції немає. У той же час, відповідно до Закону про Генпрокуратуру, її діяльність є підзвітною парламенту.
Голова Верховної Ради Іван Плющ повідомив, як передає УНІАН, що він особисто вів переговори з Потебеньком, який погоджується надати інформацію у справі зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, але звітувати не планує. За словами Плюща, Генпрокурор уже направив до Верховної Ради лист-інформацію у справі Гонгадзе з тим, щоб депутати мали змогу ознайомитися з нею, і інформацію про діяльність Гепрокуратури стосовно нагляду над дотриманням законності. У своєму листі Генпрокурор каже, що не має намірів виступати у Верховній Раді.
Виникає певна правова колізія. Конституція не дає чіткої відповіді на запитання — кому взагалі може звітувати Гепрокурор. У статтi 122 сказано, що Генпрокурор «призначається на посаду за згодою Верховної Ради та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади». Форму звіту Генпрокурора українське законодавство не визначає.
Віце-спікер Верховної Ради Степан Гавриш переконаний, як передає Інтерфакс-Україна, що Генпрокурор зацікавлений у покращенні правових відносин у суспільстві, і його неявка до парламенту лише посилить критичне ставлення народних депутатів до діяльності Генпрокуратури. Питань — заслуховувати чи ні Потебенька — у парламенті не виникає. За словами Гавриша, з процедурою заслуховування інформації народні депутати визначатимуться в середу.
Треба відзначити, що Генпрокурор Потебенько своїми останніми заявами дійсно дав привід для того, щоб депутати, принаймні поцікавилися, в якому насправді стані перебуває розслідування справи Гонгадзе — особливо після того, як, здається, вже й Президент Кучма перестав сумніватися в тому, що тіло, знайдене під Таращею, дійсно належить Георгію. Генпрокуратура ж відмовляється надати статус потерпілих родині Гонгадзе (матері Лесі та дружині Мирославі) і збирається оскаржити рішення Печерського суду з цього приводу. Крім того, Потебенько взяв на себе явно не властиві йому функції судді Конституційного суду, заявивши, що форум національного порятунку (за всього можливого до нього і його дійових осіб ставлення. — Ред. )— неконституційне утворення. Саме ці два моменти, як уже продемонструвало попереднє заслуховування інформації Потебенька про хід розслідування справи Гонгадзе та «касетного скандалу» на минулій сесії Верховної Ради, майже автоматично перетворюють нормальну процедуру отримання інформації депутатами на гостру політичну дискусію.
Звичайно, крім процедурних колізій, у звіті прокурора є надзвичайно виразне політичне підгрунтя. Добре відомо, хто і чому наполягатиме на відставці Потебенька. Передусім — «Батьківщина», яка після затримання Юлії Тимошенко заявила про свій вихід зі складу парламентської більшості. Тим часом під час Інтернет-конференції в «Експерт- центрі» (www.expert.org.ua) Ірина Максимова з Києва запитала Петра Симоненка: «В кулуарах парламенту називається сума в $1,5 млн, які партія «Батьківщина» нібито збирається викласти для оплати голосування за відставку Потебенька. Як ви вважаєте, чи не надто дорого оцінює опозиція «голову» Генпрокурора? Якщо «Батьківщині» таки вдасться реалізувати голосування не на користь Потебенька, чи означає це, що розпочнуться торги, шальки терезів ляжуть: звільнення Юлії Тимошенко взамін на успішне проходження через парламент кандидатури нового Генпрокурора, яку запропонує Президент Леонід Кучма?» «На жаль, я не володію такою інформацією, — відповів лідер комуністів, — але ви праві в тому, що фракція «Батьківщина» вимагає відставки Генерального прокурора. Я сподіваюся, що причини цих вимог вам зрозумілі».
Природно, що представники «Батьківщини» це гнівно заперечують, наполягаючи на тому, що вони вимагають відставки керівництва Генпрокуратури без будь-яких домовленостей з «підступним режимом Кучми». І що «Батьківщина» не займається комерційною діяльністю в парламенті. Ясно й те, що практика оплати голосування існувала ще до народження «Батьківщини» — зокрема, лідер «Собору», нинішнього союзника «Батьківщини», а в недавньому минулому — прихильник Кучми Анатолій Матвієнко щиро каже, що цю практику запровадив ще Лазаренко 1998 року. Матвієнко запевняє, що в разі, коли «Батьківщина» стане працювати у цей же спосіб, то «Собор» у цій грі участі не братиме. Побачимо...
Крім «Батьківщини», про відставку Генпрокурора говорять також обидва Рухи, «Реформи—Конгрес», КУН, які теж входили до більшості.
Перший віце-спікер Верховної Ради Віктор Медведчук сказав Інтерфаксу-Україна, що питання про відставку Потебенька може виникнути в будь- який час — але це не означає, що Верховна Рада проголосує питання про недовіру. Медведчук при цьому переконаний, що якщо це питання все ж виникне, то депутати не підтримають проект постанови про недовіру — достатньо багато депутатів не вважають, що сьогодні потрібно висловлювати недовіру Генпрокурору.
Представник фракції КПУ Георгій Крючков в інтерв’ю «Дню» вже зазначав, що комуністи незадоволені роботою Генпрокуратури в принципі — але не хотіли б голосувати за відставку Потебенька лише через справу Гонгадзе. Лідер КПУ Петро Симоненко, як передає Інтерфакс-Україна, в інтерв’ю журналістам повідомив, що фракція ще не визначилася щодо своєї позиції з приводу недовіри Генпрокурору. Сьогодні, за його словами, це питання буде обговорене на засіданні фракції. Не визначив, як не дивно, своєї позиції і «Лівий центр». Фракція УНР також розгляне це питання сьогодні.
Таким чином, останнє слово залишається за спікером Плющем — а він заявив, що в разі, коли депутати внесуть на розгляд ВР проект постанови про недовіру Генпрокурору, то він буде змушеним поставити його на голосування. Плющ також висловився, як передає Інтерфакс-Україна, за ухвалення нового закону про Генрпокурора або про Генпрокуратуру, в якому була б чітко виписана процедура висловлення недовіри Генпрокуророві. Плющ вважає, що якщо Генпрокурор не прийде до парламенту, і депутати ознайомляться з його інформацією в письмовій формі і після цього внесуть відповідні проекти постанов, то авторам цих проектів буде надане слово. Особисто Плющ, за його словами, утримається від голосування про недовіру. Гавриш переконаний, що Потебенько особисто надасть інформацію про діяльність свого відомства.
«Висловлення недовіри Генпрокуророві — це конституційне право Верховної Ради, і парламент може ухвалювати таке рішення в будь-яку мить, — наголосив в інтерв’ю УНІАН лідер «Солідарності» Петро Порошенко. За його словами, сьогодні не можна давати гарантованої впевненості, що знайдеться 226 голосів для висловлення недовіри Потебеньку.
Президент поки що не висловився з приводу парламентських колізій навколо Генпрокурора. Однак завтра повинно відбутися засідання політради при Президенті, куди запрошені представники партій, в т.ч. КПУ та «Реформи і порядок». Учора ж Л.Кучма заявив, що нинішня ситуація «зобов’язує владу до активних і рішучих дій». За його словами, ескалації напруженості «бездумними та безоглядними акціям, які можуть створити загрозу національній безпеці», не буде. Він додав, що «проти цього будуть застосовані всі передбачені законом заходи».
