Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Три місяці компромату замість інформації

16 грудня, 2000 - 00:00

Сьогодні виповнилося три місяці з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. За повідомленням Інтерфакс-Україна, в п’ятницю близько 100 чоловік взяли участь в акції протесту біля палацу «Україна», де відбувалися святкування з нагоди закриття Чорнобильської АЕС, намагаючись звернути увагу громадськості та учасників заходів на долю зниклого журналіста Георгія Гонгадзе.

Серед присутніх були дружина журналіста Мирослава, учасник студентського голодування 1990 року Олесь Доній.

Одночасно в п’ятницю почався пікет і на Майдані Незалежності, ідея якого з’явилася в головах людей, що добре знали Георгія Гонгадзе. «Через 15 років мені буде соромно, якщо я буду змушений переходити на інший бік вулиці, побачивши дочок Гії, тому що я нічого не зробив, щоб розібратися в справі зникненням їх батька», — сказав в своєму виступі Михайло Свистович, учасник голодування 1990-го року. Як повідомив перед початком мітингу ще один учасник голодування 1990 р., Володимир Чемерис, в організації мітингу брали участь близько десяти партій і політичних об’єднань, але акція носила підкреслено непартійний характер. Основну вимогу цього неформального об’єднання озвучив голова Республіканської партії Левко Лук’яненко: «Криза влади повинна бути вирішена в інтересах держави, народу. Кучма, якщо він невинен, повинен діяти нормальним шляхом: подавати в суд за образу честі і гідності. Від нього також залежить виконання вчорашньої (в четвер. — Ред. ) постанови Верховної Ради про відставку керівників силових структур, яку ми підтримуємо». Крім того, пікетуючі зажадали надати прямий ефір на ТБ трьом депутатам Верховної Ради, які привезли відеозапис своєї зустрічі з офіцером Мельниченком.

Опівдні між плитами на площі були вбиті перші кілки майбутнього наметового містечка. До початку мітингу — до 13.00 — на гранітних підошвах під готелем «Москва» вже стояли шiсть різнокольорових наметів. Їх встановлювали молоді люди, більшість з яких була з темними трикутними пов’язками на обличчях. Як пояснила це полковнику МВС учасниця акції, це було зроблено з метою, щоб молодих людей назавтра не відрахували з їх учбових закладів. Установлення наметів відбувалося в спокійній, діловій обстановці. Коли представники влади заявили, що на цьому місці встановлювати намети можуть тільки народні депутати — ті змінили молодь. Поки що організатори не знають, за яким сценарієм і скільки буде тривати ця акція: все буде залежати від того, чи будуть виконані їх вимоги. «Ми прийшли б сюди, навіть якби нам сказали, що ми програємо»,— сказав юнак, що тримав один з транспарантів. Усього в наметовому містечку поки 120 чоловік. Міліція ще не відгороджує жителів наметового містечка. Міліціонер, який заповнював протокол з місця події, сказав, що до мітингу на площі було порядком 300 чоловік. З початком виступів кількість людей різко зросла. Учасники пікету ще не мають наміру голодувати, але, за їх відгуками, готові піти і на це заради досягнення своїх цілей. Серед перехожих, які прийшли на цей бік Майдану Незалежності, розповсюджуються листівки з розшифровкою аудіозапису, неначебто зробленого в кабінеті Президента, а також зi стенограмою відеозаписів офіцера Мельниченка, які були продемонстровані у Верховній Раді. Подія документувалася великою кількістю телекамер.

До цих масових громадських виступів в четвер увечері, продовжилася низка заяв високих держчиновників, що спростували обвинувачення, котрі містяться на касеті зі свідченнями майора Миколи Мельниченка.

Голова Служби безпеки України Леонід ДЕРКАЧ виступив зі зверненням, у якому назвав «спланованою провокацією» обвинувачення народних депутатів на адресу керівництва країни в причетності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.

Л. Деркач звертає увагу на той факт, що «ці виступи збіглися за часом із завершенням розслідувань по багатьох кримінальних справах, включаючи «справу Лазаренка», його поплічників і ряду інших осіб, що систематично займалися розкраданням нашої держави». «За всією цією спланованою, ретельно відпрацьованою провокацією стоять ті, хто, укравши в народу мільйони, прикриваючись псевдопатріотичними гаслами, бояться реального розслідування своїх злочинів перед народом України», — сказав голова СБУ. «Я думаю, що багатьом депутатам Верховної Ради варто було б вийти на трибуну і покаятися перед народом, пояснивши походження багатоповерхових особняків, мільйонних рахунків на Заході, і чесно піти, звільнивши дорогу тим, хто буде будувати демократичну, незалежну, процвітаючу Україну», — резонно заявив Л. Деркач.

Голова Державної податкової адміністрації України Микола Азаров виступив із заявою, в якій назвав «цинічною неправдою й обмовою» ствердження, котрі прозвучали у визнаннях М. Мельниченка про те, що він (Азаров. — Ред. ) був свідком того, як Президент країни Леонід Кучма віддавав наказ з організації теракту проти народного депутата Наталії Вітренко.

В інтерв’ю інтернет-газеті «Українська правда» у четвер лідер фракції «Відродження регіонів» О. Волков , що був раніше радником Президента Леоніда Кучми, заявив, коментуючи обвинувачення в причетності Л. Кучми до організації зникнення журналіста: «Мільйон процентів, що Кучма не винний». Депутат повідомив, що «з’явилася нова інформація про знайдене в Таращі тіло». За його даними, на момент витягу тіла з поховання на ньому не було прикрас (це ж повідомив під час виступу в парламенті і Юрій Кравченко. — «День» ).

Для з’ясування всіх обставин О. Волков збирається направити в Таращу спецгрупу. «Я хочу докопатися до істини і хочу зняти всі підозри з Президента. Я на мільйон процентів упевнений, що Кучма не причетний до цієї справи».

О. Волков повідомив, що відразу ж після зникнення журналіста він звернувся «по неформальних зв’язках» до відомого авторитету Володимира Киселя, який повідомив йому, що жодне з угруповань не має ніякого відношення до викрадення Гонгадзе. Ці ж люди робили спроби розшукати сліди журналіста, повідомляє газета. За словами депутата, вони переконані, що до цієї справи причетні колишні працівники спецслужб.

О. Волков дуже скептично відгукнувся про демонстрацію в четвер у парламенті відеоплівки зі свідченнями офіцера Держслужби охорони відносно нібито обговорення Президентом Л. Кучмою з підлеглими планів з усунення журналіста. Він звернув увагу на той факт, що ця відеоплівка «абсолютно ідентична» першій, показаній у парламенті у вівторок, незважаючи на те, що запис нібито був зроблений у різний час.

«А ви погляньте, як чітко він усе проговорив. Я знаю цю людину, я з ним розмовляв, він і двох слів сказати не може», — заявив депутат.

У той же час лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз заявив, що зроблена ним заява правдива, а записи розмов у Президента — справжні.

Одночасно в ході парламентських слухань були обнародувані нові подробиці в справі Гонгадзе.

Представник Президента у Верховній Раді, член фракції Народно-демократичної партії Роман Безсмертний заявив, що знайдене в Таращанському районі Київської області обезголовлене тіло, «незаконно переміщалося одним з помічників народного депутата».

На його думку, висувати претензії до силових органів можна тільки за це.

Виступаючи з трибуни парламенту в четвер, Р. Безсмертний відкинув обвинувачення, що пролунали у відеозаписі розмов народних депутатів з офіцером держохорони Миколою Мельниченком про те, що нібито Президент України Леонід Кучма давав вказівки Податковій адміністрації «працювати проти каналу «ТЕТ». «На каналі не було ніяких арештів рахунків, ніхто не збирався ніколи прикривати канал», — сказав депутат, додавши, що тому є докази.

Таким чином, досі так і залишилися невиясненими відповіді хоч би на деякі питання з безлічі тих, які виникають не тільки у політиків та у журналістів, але і, очевидно, у суспільства. Що стосується справи Гонгадзе, то чому, скажімо, тільки зараз правоохоронці заявили, що при знаходженні тіла в Таращі на ньому не було прикрас, і вони ніби «випливли» тільки через пару днів у того ж експерта, який потім дав друзям Гонгадзе довідку про його смерть? Ми не знаємо, чи так це насправді, і яка роль тоді у всьому цьому всіх учасників подій? Чому стало можливим порушення «процесу процедур» у справі Гонгадзе, яка знаходиться під особистим контролем Л. Кучми, і до якого прикована увага всієї країни? Чому тіло, знайдене в Таращі, протягом тижня не вивозилося в Київ, і було вивезене тільки по прибуттi туди журналістів — таємно? А тепер Роман Безсмертний заявляє, що тіло переміщалося по Таращі зусиллями помічника одного з депутатів (де при цьому знаходилися відповідні органи — якщо, знов-таки, це так?).

Що стосується свідчень офіцера Миколи Мельниченка — то, якщо аудіокасета, передана ним О. Морозу, є фальшивкою, чому на найпропрезидентському каналі ICTV зараз активно обговорюються питання про незаконність прослуховування кабінету Президента? Ми також, з іншого боку, не знаємо, хто фінансує перебування М. Мельниченка за кордоном (очевидно, варте чималих коштів)? Не знаємо, чому, якщо, припустимо, М. Мельниченко дійсно знав про багато злочинів, що ніби готуються, — він не повідомив про це раніше, маючи можливість — навіть гіпотетичну — їх попередити? А з іншого боку, чому, дійсно, «шмoнали» депутатів на митниці, навіщо треба було терміново переглянути ту касету, яку вони везли, — якщо ніхто не сумнівався в фальшивості всіх касет? Чому зараз О. Морозом викидається інформація порціями? До речі, точно з такими ж питаннями можна підійти і до заяви Деркача про тих депутатів, яким «треба покаятися перед народом». Він що, готовий сказати, хто ці депутати і в чому конкретно їх звинувачують?

Олександра ЛАВРIНЕНКО, Наталя ЛIГАЧОВА, «День»
Газета: