Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Три роки — за «мобільник»

Правоохоронці ратують за зменшення термінів ув’язнення
30 липня, 2005 - 00:00
ФОТО МИХАЙЛА МАРКIВА

Учора Департамент виконання покарань звітував про зроблену роботу. Говорили про те, що 30 тисяч нинішніх «жителів» в’язниць і колоній вчинили розбій або грабіж. Що в місцях позбавлення волі утримується 20 тисяч убивць, 6,6 тисячi злодіїв, 3,3 тисячі гвалтівників. А ще 10 тисяч відбувають покарання за завдання тяжких тілесних ушкоджень. Загалом же в 180 пенітенціарних закладах України сьогодні перебувають 187,6 тисячi засуджених. Цілком імовірно, щоправда, що найближчим часом в’язниці дещо розвантажаться. Як повідомив журналістам голова департаменту Василь Кощинець, у 2005-му за амністією звільнять близько 24 тисяч осіб.

Нині Департамент виконання покарань ратує за нову політику. Тут вважають, що за незначний злочин не варто давати великий термін покарання. Наприклад, за крадіжку мобільного телефону судді можуть присудити до трьох років позбавлення волі. І, за оцінками департаменту, за такі дрібні злочини сьогодні сидить близько 60 тисяч осіб.

У той же час адаптуватися до в’язниці людина починає вже через вісім місяців ув’язнення. І не секрет, що навчитися жити «у великому світі» колишнім засудженим буває дуже нелегко. Як раніше зазначав «Дню» директор правових програм фонду «Відродження» Олександр Беца, наприклад, третина дітей, які сьогодні перебувають в колоніях, могли б обмежитися альтернативним покаранням. Але, незважаючи на те, що такі в новому Кримінальному кодексі є, судді вважають за краще працювати по-старому. В результаті дрібний злодюжка і жорстокий вбивця опиняються в однакових умовах.

І от Департамент виконання покарань, нарешті, ініціює, а інші правоохоронні відомства і профільний комітет Верховної Ради підтримують ініціативу зменшення покарання за скоєння незначних злочинів. «Усі міністерства і відомства погодилися з тим, що необхідна копітка робота над карним і карно-виконавчим кодексом», — сказав В. Кощинець. За його словами, вже готується робоча група з представників усіх зацікавлених відомств і громадських організацій, які займатимуться цією справою.

Втім, на вчорашній колегії говорили не лише про терміни перебування у в’язницях, але й про умови в них. На питання журналістів, чи існують у нас так звані vip-камери, Василь Кощинець відповів негативно. «Поки ще немає оплати більш комфортного перебування. Всі ув’язнені перебувають в однакових умовах», — сказав голова департаменту. Щоправда, він не виключає, що коли-небудь камери підвищеного комфорту з’являться і в Україні.

Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, «День»
Газета: