Переговори з головою «Укртранснафти» австрійці провели у Словаччині, де минулого тижня закінчилися міжнародні консультації щодо будівництва транспортних коридорів з постачання на західноєвропейський ринок каспійської нафти. За словами Олександра Тодійчука, Австрію цікавить «чорне золото» саме з Казахстану та Азербайджану, оскільки нинішнє постачання з Норвегії є єдиним, а тому вельми ризикованим джерелом забезпечення країни паливом. Також голова «Укртранснафти» відзначив, що попередні домовленості про першу закупівлю каспійської нафти були укладені з нафтопереробними підприємствами Словаччини, Угорщини і Польщі.
На сьогодні, як проект, існує декілька шляхів транспортування нафти з Азербайджану і Казахстану, зокрема, через Румунію і Болгарію, але більшість потенційних покупців у Братиславі вважали за краще мати справу саме з Україною. Адже нафтопровід Одеса—Броди був побудований ще влітку цього року, а вже завтра, 19 грудня, в Одесі заплановане відкриття нового нафтотерміналу, здатного приймати великі танкери. «Перший танкер ми приймемо у лютому—березні», — пообіцяв Олександр Тодійчук.
Для того, щоб заповнити трубу між Одесою і Бродами першою нафтою, необхідно витратити близько $90 мільйонів. «Ми б могли знайти ці гроші й самі, але робити цього у нинішній ситуації не варто», — вважає голова «Укртранснафти». На його погляд, треба запропонувати вкласти ці гроші майбутнім покупцям каспійської нафти і так зробити їх реальними учасниками проекту. Таким чином планується досягнути більш стабільних умов для роботи нафтопроводу Одеса— Броди.
Що саме іноземні інвестори отримають за вкладені у проект кошти, Олександр Тодійчук сформулювати не зміг. Поставити першу нафту на західні НПЗ відразу буде неможливо, оскільки йдеться про технологічну сировину. Іншими словами, труба повинна бути завжди повною, і йдеться саме про перше заповнення. Припущення про можливу передачу іноземцям частини акцій «Укртранснафти» її голова відхилив: «Приватизація нафтотранспортної системи нашої країни заборонена законом, і ми не маємо наміру його порушувати».
Виступаючи на інвестиційному форумі у Києві на початку грудня, Президент Леонід Кучма заявив, що продаж українських нафтопроводів все одно рано чи пізно станеться. Але, судячи з усього, це справа навіть не найближчих років. Раніше посол США в Україні Карлос Паскуаль заявляв про зацікавленість американських компаній отримати нафтопровід Одеса—Броди в оренду, але жодних конкретних переговорів з офіційним Києвом після цього так ніхто й не почав. Іноземців лякає відсутність одностайності у керівництві України, передусім, у парламенті, щодо подальшої долі щойно побудованого нафтопроводу.
І хоч формально Кабінет Міністрів може керувати будь-яким державним майном, у тому числі, й віддавати його в оренду, але бурхливий «патріотичний» протест (у стінах Верховної Ради у тому числі) з цього приводу спрогнозувати досить легко.
Саме тому уряду так і не вдалося залучити іноземних інвесторів до проекту Одеса—Броди ні на етапі проектування, ні напередодні, ні під час будівництва. Колишній уряд, м’яко кажучи, і не прагнув цього робити. І саме тому, судячи з усього, перший танкер з каспійською нафтою буде все-таки оплачений «Укртранснафтою». Зараз ситуація складається так, що реально вигідне для нашої країни створення міжнародного консорціуму з експлуатації вже побудованого нафтопроводу можливе лише після затвердження відповідного закону Верховною Радою. Причому, напевно, вже наступного скликання. До цього ж навряд чи яка-небудь з великих міжнародних нафтових компаній зважиться прийти в Україну, через ризик стати жертвою політичних спекуляцій.
