Хоча при цьому, між іншим, ст. 45 усе того ж положення ЦВК зазначає: «Інформаційні програми телебачення і радіо під час висвітлення подій, пов'язаних із передвиборною кампанією, не повинні виявляти упередженість чи надавати перевагу одному з кандидатів на посаду президента України». Але... Про те, що три кандидати — О.Мороз, Є.Марчук, О.Ткаченко — підписали Угоду про чесні вибори, УТ-1 не повідомляло. Зате через декілька днів роздратовану реакцію Леоніда Кучми на факт існування такої Угоди цей же канал передав у всіх подробицях. Хто старший, той пам'ятає: так у нас у радянській газеті «Правда» критикували Сахарова, Солженіцина... Про що писали ці дисиденти, народові не можна було знати. Головне, треба було донести до народу, що про це йому наказує думати «керівна і спрямовуюча». Часи повертаються? Декілька днів тому Євген Марчук обнародував на спеціально скликаній прес-конференції свою президентську програму — перший серед кандидатів. Ви уявляєте, щоб в якій-небудь цивілізованій країні це не стало однією з головних подій для всіх інформаційних програм усіх каналів? У нас же, крім «1+1», жоден загальнонаціональний канал не сказав про це ні слова. Зате через кілька днів усі із трепетом повідомили, що Президент Леонід Кучма збирається (!) незабаром (!) обнародувати свою програму. І хтось при цьому нас намагається переконати, що в нас нормальна країна, нормальний уряд, нормальні ЗМІ?..
А ось, наприклад, стаття 8-ма того ж положення свідчить: «Політична реклама (антиреклама) має бути визначена як така. У політичній рекламі... має бути чітко зазначено, від імені кого, а також «за» або «проти» якого кандидата вона поширюється». А на «Інтері» тим часом щотижня виходить передача «На самом деле», в якій розповідається цього разу про всіх кандидатів на посаду президента, крім одного, — Л.Кучми. Чому? Та тому, що тут-то вже знаходиться місце для будь-яких, навіть найдрібніших, кроків його конкурентів, але тільки в найнепривабливіших коментарях і... монтажних пересмикуваннях на кшталт тих, що використовувалися під час боротьби за крісло київського мера штабом Григорія Суркіса проти О.Омельченка. При цьому, звичайно ж, від імені кого продукують подібну продукцію, ніхто не оголошує, та й як антирекламу хто ж у наших «нормальних» ЗМІ таке визначить? Арсенал кіноматеріалу, що використовується, розширився: від «За двома зайцями» і «Собачого серця» перейшли до «Діамантової руки», «Дванадцяти стільців» тощо. А суть діяльності тих, хто вибудовує передвиборну кампанію нашого «єдиного мужика в країні», залишається тією ж: огидний фарс.
