Основоположник ринкової економічної теорії Адам Сміт якось сказав: «Не за волею м'ясника, пивовара або пекаря ми чекаємо обід, але з їхньої поваги до їхнього власного інтересу. Ми звертаємося не до їхнього гуманізму, але до їхньої приватної вигоди, і ніколи не говоримо з ними про наші потреби, але про їхні вигоди». Навіть якщо Президент України Віктор Ющенко і не знайомий з цим висловлюванням, схоже, саме на такій основі намагається будувати відносини з українським бізнесом. Принаймні інтереси великого бізнесу займали провідне місце в тематиці зустрічі, проведеної Президентом у четвер із керівниками найбільших українських промислово-фінансових груп, яким було навіть запропоновано в майбутньому регулярне, щоквартальне спілкування з главою держави. Схоже, Віктор Ющенко хоче стати головним комунікатором між владою та великим бізнесом. Оскільки гроші потрібні не тільки на культурологічні проекти, але й на вибори.
Преса не мала широкого доступу на цю нараду й може судити про її хід лише за інформацією, що надходить із прес-служби Секретаріату Президента. Судячи з цих матеріалів, Президент продемонстрував себе гідним учнем англійського економіста. Основна увага на зустрічі приділялася Податковому кодексу, що готується.
«Я вважаю, що новий фіскальний закон зможе належно встановити такий інструментарій, щоб більше цих питань тут не виникало», — заявив Ющенко, коментуючи виступ голови групи «Фінанси й Кредит» Костянтина Жеваго, який піддав критиці факт невідшкодування податку на додану вартість (на суму 80 млн. грн.) холдингової компанії «Автокраз».
Цей виступ був дуже гострим. «Зробіть щось із фондовим ринком. Держава, на жаль, сьогодні виступає як головний рейдер, у таких умовах ми не створимо фондовий ринок», — зазначив Жеваго. Прикладом рейдерства він назвав рішення уряду про збереження державної частки в енергокомпаніях шляхом розбавлення частки міноритарних акціонерів. Іншим негативним прикладом, на його думку, є приватизація «Луганськтепловоза». Прийняття таких державних рішень, вважає Жеваго, перешкоджає створенню в Україні фондового ринку, який би реально оцінював вартість капіталу. Бізнесмен також припустив, що поки держава виступає ключовим рейдером, її прикладу слідують й інші учасники ринку.
Ющенко погодився з такою негативною оцінкою. «Країна, де 16 компаній котируються на фондовому ринку — це трагедія для ринку», — підкреслив глава держави й зазначив, що сьогодні через нерозвиненість ринку цінних паперів банківська система відчуває надмірну ліквідність, не маючи можливості вкласти їх в економіку, а наявність у країні семи фондових бірж лише посилює ситуацію.
При цьому Жеваго звинуватив українську державу в тому, що вона «є основним рейдером». Президент не став сперечатися й запропонував розглянути це питання на зустрічі представників великого бізнесу й податкової адміністрації. Він також не виключив, що це питання можна розглянути й на засіданні Ради національної безпеки й оборони України, й навіть пообіцяв, що буде знайдений механізм, щоб з боку держави не було рейдерства. Більше того, на початку зустрічі Президент повідомив, що не підпише Податковий кодекс без узгодження його з представниками бізнесу.
Рейдерство він пояснив політичними причинами. «Якщо ми разом із вами допускатимемо політичну корупцію, то не ставте запитань, чому в нас рейдерство», — сказав він і назвав рейдерство «сестрою» політичної корупції. У продовженні цієї думки Президент також указав: «Якщо ми не припинимо політичну корупцію, не запитуйте мене, чому існують відкоти ПДВ».
Дивно, але прес-служба чомусь зовсім не відобразила у своїх матеріалах тему скасування мораторію на продаж землі, яку підіймали у своїх виступах учасники наради і, зокрема, керівник компанії «ХХ століття» Лев Парцхаладзе (про основні тези його виступу «Дню» розповів PR-менеджер компанії Дмитро Васильєв). Ющенко, за словами Васильєва, схвально сприйняв відповідні пропозиції. Але чому ж тоді ми про це не почули від прес-служби? Відповідь напрошується сама: Президент активно включився у виборчу кампанію на боці відповідних політсил і, очевидно, не хоче їм нашкодити, акцентуючи увагу на проблемі, щодо якої в суспільства немає однозначної думки.
Перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров, який представляв на зустрічі з бізнесом уряд, природно, не втримався, щоб не докорити Президента в тому, що новий Податковий кодекс уже не може бути введений з 1 січня 2008 року і, у результаті, бюджет 2008 року прийматиметься на старій податковій базі. Азаров наполягав на необхідності прийняття Податкового кодексу хоча б у 2008 році для того, щоб на його основі розробити державний бюджет на 2009 рік. «Якщо ми цього не зробимо, ми своє завдання не виконаємо», — м'яко завершив він цю актуальну тему. Азаров також висловився за те, щоб припинити вносити зміни й доповнення в проект Податкового кодексу й прийняти його в існуючому вигляді. «Такий важливий документ завжди викликав і викликатиме необхідність додаткових змін, нововведень, але є межа», — підкреслив віце-прем'єр, пообіцявши, що через чотири- п'ять років у ньому можуть бути враховані нові доповнення.
Поки ще не зрозуміло, які підводні камені хотів би витягнути з дна української політики Президент, збираючи нараду великого бізнесу. Зокрема, можна передбачити, що у створеного ним мегаблоку політичних сил, в якому на перше місце дивним чином вийшла незареєстрована в державних структурах «Народна самооборона», не вистачає фінансових ресурсів... Але, гадається, на таких зборах ці питання не вирішуються. Реальніше виглядає версія про те, що Президент робить кроки, щоб додати новій політичній силі ще й економічної ваги. Але чому в цьому випадку він почав спілкування з бізнесом саме з олігархів, яких у минулому так завзято критикував, а не з малих і середніх підприємців, що реально становлять соціальну базу партій, що ввійшли в мегаблок? Але чи мало помилок президентського оточення ми мали можливість спостерігати останнім часом. Одна з них, мабуть, полягає в тому, що на нараді не було представників провідних ПФГ країни. Учора «День» писав про те, яке пояснення вибрав для своєї відсутності Рінат Ахметов (СКМ). У ході спроб отримати коментар, ми дізналися також і про те, що на нараді були відсутні керівник ІСД Сергій Тарута і Борис Тимонькин, голова Укрсоцбанку, що є, по суті, фінансовим крилом корпорації Інтерпайп, хоч усі вони були запрошені. Так що висловлене нами вчора припущення про те, що великий бізнес підтримає Президента, підтвердилося далеко не повністю... Можливо, спроби будуть продовжені. Деякі експерти вважають, що якби наше бізнес-співтовариство було більш консолідованим, то перед зустріччю з Президентом вони могли б спільно виробити спільні позиції. Може, подальший хід подій і підштовхне їх до цього.
