Непомірні кредитні апетити України вже зараз зобов’язують уряд віддати 1,9 мільярда доларів з 3,3 мільярдного третього траншу кредиту МВФ на погашення зовнішніх боргів. Тобто старі кредити повертаються за рахунок нових. У той же час активно шукаються можливості чергових запозичень: днями Міжнародний пул кредиторів заявив про готовність надати Україні кредит на суму до 1 мільярда 700 мільйонів доларів на купівлю російського газу. Просили ж узагалі більше 4 мільярдів...
А сукупний державний борг України, згідно інформації Міністерства фінансів, станом на 30 червня становить 28,683 мільярда доларів. У гривневому еквіваленті — 218,860 мільярда (це на 6,7 мільярда гривень більше, ніж у травні). З них зовнішній борг — 12,538 мільярда доларів.
Окрім державного, Україна має ще й великі корпоративні борги. За даними НБУ, у сумі на початок 2009 року розмір валового зовнішнього боргу складав 103,2 мільярда доларів. У перерахунку на душу населення це 2,2 тисячі доларів з кожного українця (1,8 тисячі — на початку 2008 року). А на початку 2004 року цей показник складав лише 0,5 тисячі доларів.
«Ціна нинішньої позикової політики така, що все населення буде працювати на виплату боргів. Близько 40% доходу кожного громадянина буде іти на виплату зовнішніх боргів, уже починаючи з 2011 року, — говорить «Дню» президент Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — В бюджет потрібно буде закладати мільярди доларів для виплати зовнішніх запозичень, так як зараз від третього траншу слід віддати 1,9 мільярда доларів на виплату обслуговування зовнішніх боргів України».
За словами експерта, зрозуміло, що такі суми виплачувати Україна не зможе. І в результаті неграмотних зовнішніх дій уряду, НБУ та Президента фактично це може призвести до зовнішнього дефолту, застерігає Соскін. «До отримання грошей від МВФ у нас державний борг був 15,6 мільярда доларів. А тепер, коли взяли три транші, борг збільшився до 25 мільярдів. А якщо візьмемо ще четвертий транш, то будемо мати 30 мільярдів доларів державного боргу України», — підраховує він.
Утім, з іншого боку Україна не могла повністю відмовитися від практики позичання. «Якщо сьогодні не скористатися міжнародними фінансовими ресурсами, то, очевидно, що ми матимемо глибшу кризу та серйозніші проблеми. І потрібно говорити не просто про борги, але й про те, що робиться безпосередньо за ці кошти, які проблеми вирішуються, і що було б, якби не взяли ці кошти. З чим би зіткнулися наші діти та онуки, якби зараз Україна не змогла адекватно відреагувати на фінансову кризу», — натомість опонує песимістичним заявам директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Закінчення на стор. ЕКОНОМIКА
