В Україні — бебі-бум. Принаймні, як стверджують київські лікарі, кількість вагітних протягом останніх шести місяців збільшилася вдвічі. А за прогнозами, кількість майбутніх мам у 2005-му перевищить показники за кілька років. Словом, медики роблять оптимістичні висновки: демографічну кризу Україна переживе. Адже саме збільшення народжуваності, на думку експертів, може швидко та без особливих зусиль повернути нам колишні мільйони (а ось збільшити тривалість життя складніше).
Утім, є одна тривожна обставина. Ті самі лікарі кажуть, що більшість нинішніх молодих мам — із середнім і низьким соціальним статусом. Мотивом народити саме зараз стали відомі виплати при народженні дитини. «З одного боку, 8,5 тисячі гривень допомогли наважитися тим, хто хотів потомства, але просто боявся не прогодувати «ще один рот», — вважає психолог Ірина Жданова. І в цьому велика заслуга уряду. З іншого ж, коли до батьківства ніхто не готувався, а перспектив заробити півтори тисячі доларів немає, — дитину можуть сприймати як непоганий шанс зробити, наприклад, ремонт», — переконана психолог.
Справді, сьогодні в Україні, лише за приблизними оцінками, нараховуються 200 тисяч «зайвих дітей» — безпритульних, в інтернатах. Це майже вдвічі більше, ніж у Європі. Щорічно в кожному пологовому будинку столиці в середньому відмовляються від 40—50 малюків. І органи опіки вимушені шукати їм нових мам і татусів. Усе це, на думку експертів, свідчить лише про те, що в нас не зовсім усвідомлено ставляться до батьківства. Знов-таки звичне на Заході явище — планування сім’ї — в Україні непопулярне. Як результат, за словами доктора медичних наук, завідувача кафедри акушерства, гінекології та перинатології ЛДУ ім. Д. Галицького Віри Пирогової, половина вагітностей «випадкові». Звісно, ситуації бувають різні, і в дитячих будинках виявляються не лише через безтурботність дорослих. Але, згідно зі статистикою, в 70% випадків вихованцями подібних установ стають або відмовники, або ті, чиїх батьків позбавили прав на дитину.
Є, щоправда, й інші цифри. Згідно з дослідженням, проведеним Державним інститутом проблем сім’ї та молоді, лише 25% молодих сімей не відкладають «на потім» народження дитини. А не народжують тому, що «бракує грошей» та «відсутні належні житлові умови». Так відповідали 70% опитаних пар. Подібні аргументи висловлювали й ті, хто обмежився лише одним дитям. Судіть самі: навіть за середнього заробітку батьків дохід на одного члена багатодітної сім’ї становить 40% від прожиткового мінімуму. І тільки на харчування така сім’я витрачає 70% наявних у неї коштів. Думається, не варто пояснювати, чому з 58,3% українців, які хочуть мати двох дітей, здійснили бажане лише 10,5%.
Словом, очевидно: значні суми при народженні дитини подіють. Інша справа, що вони не панацея від демографічної кризи. Наприклад, в Україні сьогодні кожна п’ята пара не може мати дітей. Вже із замедичних причин. Ефективність репродуктивних технологій висока — 60—70%, але доступні вони, за оцінками медиків, лише 3—4% тих, хто їх потребує. Бо курс лікування в середньому коштує чотири тисячі доларів. І це, як кажуть, лише вершина айсберга. Дослідження, проведене співробітниками Інституту агроекології та біотехнології, дозволило зробити невтішний висновок: дівчата-ровесниці Чорнобильської аварії, швидше за все, матимуть ще більші проблеми з репродуктивним здоров’ям. І це до того, що вже зараз 70% пологів відбуваються з ускладненнями.
Думається, складно говорити про покращання демографічної ситуації ще й тому, що в Україні в середньому живуть на 8 років менше, ніж у розвинених країнах. У працездатному віці в нас помирають у 2—4 рази частіше (залежить від регіону), ніж у Європі. А до пенсійного віку в Україні не доживають 47% чоловіків. Причини відомі — інфаркти, рак, ВІЛ, алкоголізм... Лише поки що в Україні тільки «виписали рецепт» від них — у вигляді держпрограм, указів і розпоряджень. А ліки виготувати, схоже, ще не вдалося. Адже щороку статистика стає дедалі сумнішою.
ДО РЕЧI
Станом на 1 липня 2005 року населення України становить 47 мільйонів 075,3 тисячі осіб. Такі дані опублікував Держкомстат. При цьому міське населення становить 31 мільйон 911,1 тисячі, сільське — 15 мільйонів 164,1 тисячі (співвідношення 68% до 32%). Порівняно з 1 січня 2005 року населення України скоротилося на 205,5 тисячі, або на 0,43%. При цьому міське населення скоротилося на 98,2 тисячі (0,31%), а сільське — на 107,4 тисячі (0,7%).
Найбільших втрат населення зазнали Донецька (27,7 тисячі осіб), Дніпропетровська (17,1 тисячі) та Луганська (16,6 тисячі) області. Але, з огляду на масштаби цих областей, вони не належать до лідерів демографічних утрат. Перше місце за втратою чисельності населення займає Чернігівська область — 0,83% (9,9 тисячі). За нею йдуть Кіровоградська — 0,77% (8,3 тисячі) та Сумська 0,72% (8,9 тисячі) області.
Єдиним містом, де спостерігався приріст населення, є столиця України — Київ. Тут приріст становив 5,6 тисячі (0,21%).
