У Дніпропетровську двом центральним вулицям міста присвоєно імена відомих земляків — письменника Олеся Гончара і колишнього першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, чиї ювілеї цього року відзначатимуть на державному рівні. Рішення про перейменування вулиць, які раніше мали назви Кірова та Нова, прийняли на черговій сесії міськради після запеклої дискусії, хоч пристрасті навколо цього питання розпалилися ще напередодні.
Так, керівники обласних організацій 14 партій національно-демократичної орієнтації звернулися до міського голови Івана Куличенка з наполегливим проханням присвоїти ім’я О. Гончара не вулиці Кірова, а однойменному проспекту, на якому знаходяться будівлі облдержадміністрації та облради. Піти назустріч цим побажанням міська влада не захотіла, причому, ймовірно, не тільки з міркувань економії коштів, необхідних на перейменування. «Поза компетенцією» міськради виявилося і вирішення питання про присвоєння імені О. Гончара Дніпропетровському національному університету, в якому майбутній класик української літератури навчався в післявоєнні роки. Громадськість лише пообіцяла назвати на честь іменитого письменника наукову бібліотеку університету. Саму альма матер О. Гончара мер І. Куличенко назвав «школою» знаменитих ракетників і державних діячів, чиї імена відомі не тільки в Україні, але й за її межами.
Набагато більше протиріч викликало перейменування вулиці Нової на вулицю імені В. Щербицького, якого заступник голови обласної організації Українського народного Руху Анатолій Сокоринський назвав на сесії «гонителем Олеся Гончара». Проте депутати міськради не стали загострювати увагу на деяких деталях історичного минулого і дружно проголосували за прийняття рішення. У ньому, крім іншого, йшлося про встановлення меморіальної дошки В. Щербицькому на будівлі облради, де раніше був Дніпропетровський обком Компартії України.
Та головною сенсацією на сесії стала позиція фракції КПУ. Її представник, депутат Сергій Воробйов рішуче виступив проти перейменування вулиць. З його слів, зважаючи на всю повагу комуністів до «радянського письменника Олеся Гончара та видатного державного і партійного діяча В. Щербицького», розглядати подібне питання «було б недоцільно з економічного погляду». На думку дніпропетровських комуністів, гроші, виділені на перейменування, варто б було скерувати на вирішення соціальних проблем, яких у місті і так вистачає.
Проте клопотання фракції КПУ були марними. Як виявилося, перейменування вулиці Кірова на вулицю О. Гончара, яка нараховує 14 приватних будинків і 70 жителів, обійдеться всього лише в 832 гривні. Цю суму міський голова пообіцяв знайти не в місцевому бюджеті, а «за рахунок спонсорів». Ще дешевше коштуватиме перейменування вулиці В. Щербицького, яка, насправді, є пішохідної алеєю в парку ім. Л. Глоби, де, як неважко здогадатися, немає жодної будівлі. Отже, і не передбачається жодних витрат на зміну табличок, печатей, штампів і перепрописування мешканців. І таке перейменування цілком може увійти до міської історії Дніпропетровська, як найдешевше.
