Третій рік поспіль донецький «Шахтар» вибуває із єврокубків на самому старті, поступаючись далеко не найсильнішим суперникам. Любителі футболу могли бачити минулої середи, як лідери чемпіонату України програли вдома команді «Динамо» із Бухареста з рахунком 2:3. За рік перед цим «шахтарів» зупинили австрійці, ще раніше — болгари. Не допомагають команді ні щорічні запрошення іноземних тренерів, ні оптові та роздрібні закупки футболістів за кордоном, ні щедрі інвестиції в інфраструктуру «Шахтаря» та матеріальне заохочення гравців. Все, що можна купити за гроші, для «Шахтаря» вже куплено. А з тим, що слід здобувати власне на футбольному полі, традиційні проблеми.
Минулого місяця ми звертали увагу на парадокс вітчизняного футболу: команди, які впевнено перемагають у внутрішньому чемпіонаті, виявляються безпомічними перед першим же закордонним суперником. Чемпіона Молдови, якого «Шахтар» героїчно подолав у серпні, іноземним клубом вважати можна хіба що формально. Щось не те коїться в нашому футболі, в якусь не ту гру грають наші футбольні «професіонали». Чим ще можна пояснити прогнозований виліт із того ж самого Кубку УЄФА ще одного представника Донецька, команди «Металург», бронзового призера останнього чемпіонату України?
Програвши в Італії команді «Парма» з рахунком 0:3, гравці й тренери «Металурга» можуть бути задоволені: це таки не 0:8, рахунок, з яким «металургів» торік декласували футболісти німецького «Вердера». Пародія на «Шахтар», інакше другу команду Донецька і не назвеш, теж збирає футболістів iз усіх усюд, теж запрошує іноземних тренерів і теж регулярно «горить» на міжнародній арені. Подейкують, що справжнє завдання у команди інше — успішно зіграти в чемпіонаті України проти київського «Динамо», полегшивши тим завдання «старшому братовi», тобто «Шахтарю». А те, що брат таки старший, свідчить унікальна статистика зустрічей донецьких команд у вищій лізі: «металурги» жодного разу (!) не відібрали у «шахтарів» хоча б одне очко. Можна не сумніватися, що й наступна зустріч цих команд, яка відбудеться незабаром, теж принесе прогнозований результат.
Тож для внутрішнього користування футбольні та навколофутбольні методи претендентів на звання «футбольної столиці» цілком придатні. І нехай собі повниться футбольний світ чутками про договірні матчі та упереджених арбітрів. Не вперше і не востаннє. Незаперечний факт: сьогодні в нашому чемпіонаті правлять бал дві донецькі команди, не спроможні пройти хоча б одне коло в другорядному Кубку УЄФА. Інвестовані в команду кошти «працюють» у нашому футболі, не даючи жодної віддачі на міжнародному рівні. Змінюють один одного іноземці, які не завжди розуміють один одного, а престиж українського футболу опускається все нижче. Власне, представниками українського футболу команди із Донецька можна назвати досить умовно. Досить побувати на стадіонах міста, де свято оберігають незайманість від хоча б одного слова українською мовою.
Можна було б радіти за дніпропетровський «Дніпро», який обіграв вдома «Гамбург» iз рахунком 3:0 і єдиний із українських клубів продовжує грати в Кубку УЄФА. Просто проситься на язик той факт, що у «Дніпрі» не грав проти «Гамбурга» жоден іноземець. Не тому, що тренери й керівники клубу такі вже рафіновані патріоти, а тому, що знають, що висококласні іноземці «Дніпру» не по кишені, а запрошувати абикого, як ті ж команди із Донецька, не хочуть. В результаті більшість «Дніпра» складають сьогодні «списані» динамівці Києва (Венглинський, Радченко, Михайленко, Єзерський, Максим’юк) та нинішні й колишні гравці молодіжної збірної (Ротань, Русол, Старцев). Ці хлопці за набагато меншу, ніж в Донецьку, платню просуваються далі в Кубку УЄФА.
Однак будемо об’єктивними. «Гамбург» нині в глибокій кризі, тому не слід перебільшувати успіх «Дніпра». З другого боку, слід придивитися до досвіду дніпрян. В команді грають далеко не найкращі представники молодіжної збірної різних років. Кращі сидять на лаві запасних у Донецьку й Києві. «Динамо», якому за кілька днів грати в Лізі чемпіонів проти «Арсенала» із Лондона, теж має в складі десяток іноземців. Без них справді не можна сьогодні вирішувати високі завдання на міжнародній арені. Слід тільки вміти це робити.
Отож, Україна втратила половину своїх представників у єврокубках і продовжує поступатися в поточному рейтингу УЄФА таким потужним футбольним державам, як Ізраїль та Австрія. Побажаємо успіхів «Дніпру» та «Динамо», а наші донецькі лідери, вільні до наступного літа від європейських проблем, можуть знову зосередитися на заміні одних іноземців на інших та успішній конкуренції з київським «Динамо» за допомоги відомих засобів нашого футболу, які в Європі не спрацьовують.
