Учора Президент Віктор Ющенко вкотре підняв проблему відродження українського села. При цьому він ніскільки не приховував своїх намірів. Як вказує прес-служба, на його думку, першим кроком у цьому напрямі стануть позачергові вибори в парламент 30 вересня. «Для всієї української політики, для всіх відтінків і кольорів національних політичних сил настав час повернутися лицем до села», — цитує прес-служба глави держави його статтю, опубліковану в одній із газет. Далі Президент перерахував безліч, по суті, гуманітарних сільських проблем. «Мені боляче, що сьогодні в селах із кожним роком усе менше народжується дітей. Молодь не бачить перспектив і старається будь-якою ціною осісти в місті», — підкреслив він і розповів про нестачу шкіл і вчителів, про «провалену» програму «Шкільний автобус», про закриття лікарень і фельдшерсько-акушерських пунктів на тлі відсутності навіть елементарних ліків, про незабезпеченість сільських магазинів найнеобхіднішими товарами, про проблеми з транспортом.
Згадав і про земельну проблему. За його переконанням, спосіб, яким сьогодні використовуються земельні ресурси, «більше схожий на злочин», оскільки селяни вимушені працювати не на власних ділянках, а за безцінь на «місцевого або прийшлого князька». Ні вітчизняні, ні іноземні інвестиції не дійшли до села через відсутність прозорого ринку землі, констатував Ющенко. «Сьогодні ми маємо лише демагогію з боку так званих захисників трудящих, які, наполягаючи на продовженні мораторію на продаж землі, насправді сприяють лише тому, що земля скуповується за безцінь, зосереджується в одних руках і стає предметом спекуляцій». Президент обіцяє, що наполягатиме «на внесенні на розгляд Верховної Ради як невідкладні законопроекти, які врегулюють земельні відносини й унеможливлять шахрайство, але відкриють шлях до цивілізованого земельного ринку». Єдине, що трохи бентежить, це те, що Президент прямо не каже про необхідність скасування мораторію...
А ось лідер пропрезидентського блоку «Наша Україна — Народна самооборона» екс-соціаліст Юрій Луценко, на відміну від Президента, послідовний як новоявлений ліберал: «Для розвитку сільського господарства насамперед потрібно скасувати мораторій на продаж землі». «Потрібно вивести землі на «світлий» ринок і ухвалити відповідні закони, якими вберегти селян від злодійської купівлі земель», — зазначає чесний Луценко.
З іншого боку земельного мораторію, тобто супротивницею «НУ-НС» продемонстрував себе БЮТ. Її лідер, виступаючи цього тижня в Жмеринці (Вінницька область), сказала селянам: якщо буде знятий мораторій, «ми матимемо другу ваучеризацію України».
Позицію Партії регіонів на Кіровоградщині викладав учора віце-прем’єр з питань АПК Віктор Слаута: «Про землю. Не можна її продавати, не тільки тому, що немає закону про ринок землі. Ще немає кадастру! Ще не зрозуміло, хто займеться обліком, реєстрацією земель. Ми вивчали практику багатьох країн. У Голландії земля продається. Але там є 12 істотних обмежень. Немає аграрної освіти — не купиш. А іноземцям узагалі повна відмова!».
Порівнюючи наміри щодо мораторію, можна припустити, що в майбутньому парламенті на громадян України може чекати грандіозний сюрприз: блок соціалістів (якщо пройдуть тривідсотковий бар’єр), комуністів і регіоналів, а також, що найдивніше, — бютівців, яким не вперше раптово змінювати орієнтири. У цьому випадку ними можуть бути близькі президентські вибори. У цій, уже не широкій, але по-справжньому великій коаліції, будуть точки зіткнення. Одна з них — мораторій на землю. А ще — український прорив як національна ідея. І головне, при домовленості коаліції буде дуже легко привести до влади першу в історії України жінку-президента.
Здавалося б, це включає дуже принадне світло в кінці конфронтаційного тунелю, з якого ніяк не може вибратися наша країна. Біда в тому, що будь- який український президент, отримавши булаву, починає боротися з демократією. Ми вже бачили на цій посаді Кравчука, Кучму та Ющенка. І все йшло наростаючою, де екс-секретар Компартії України виявився найбільшим прихильником народовладдя... Є побоювання, що «єдиний чоловік в уряді Ющенка» дасть нам новий урок, після якого Україна може назавжди відмовитися від посади інституту президента.
