Далі він продовжив: «Офіційних документів щодо участі у відбудові Закарпаття я ще не бачив. Звісно, що треба шукати якісь важелі, щоб розв’язати проблему неплатежів. Тоді директори узяли кредити або продали майно і повернули борги. Але негативна динаміка щодо нарощування нових заборгованостей триває».
Співрозмовник назвав два чинники, що спричиняють цю «негативну динаміку»: спад виробництва у краї й платіжна криза. Давати оцінку рішенням прем’єра він не наважився — посада не дозволяє. Та залишається фактом, що у «післяпереяславський період» почалося інтенсивніше вимивання обігових коштів з підприємств. Отож, повернувши борги, тут-таки «заробили» нові, ще більші від повернених з примусу. Ще сумніші результати очікуються від «заходу» у Закарпатті. «Директори, ясна річ, тут-таки й візьмуть кредити, продадуть майно, аби лише якомога швидше повернутися додому з примусових робіт і дочекатися, коли щось у цій державі зміниться», — сказав для «Дня» інший співбесідник, який не бажає «бути названим на сторінках преси, бо й без того вже вгадую перспективу побувати на Закарпатті». Відтак згадав про свою участь у «переяславській раді». «Недоїмка з платежів до бюджетів різних рівнів на 01.01. 99 року становила 109.7 млн. грн., зростання з початку минулого року становить 242%», — отримав кореспондент «Дня» офіційну довідку з управління фінансів облдержадміністрації, яке очолює Д. Олійник.
