Сьогодні в Києві відкриється V Всесвітній форум українців (ВФУ). Про подробиці його організації говоримо з одним із координаторів — керівником інформаційної секції V ВФУ, головним редактором «Української літературної газети» Михайлом СИДОРЖЕВСЬКИМ:
— Координатором V Всесвітнього форуму українців є Українська всесвітня координаційна рада (УВКР). Це міжнародна організація, яка об’єднує українців і в самій Україні, і в східній та західній діаспорах. Керує УВКР відомий письменник Дмитро Павличко. Організація форуму відбувається за участю Міністерства культури України, відповідно, фінансують цей захід з державного бюджету. Починаючи з 1992 року, коли з нагоди першої річниці незалежності України було проведено I Всесвітній форум українців, дотепер проведено чотири форуми. Цього року на форумі буде представлено 300 делегатів: 100 — від України, 100 — від східної діаспори (представники колишніх республік Радянського Союзу) і 100 — від західної діаспори. Відкриття, урочиста частина відбудуться в Національній опері України. Очікують на виступ Президента (принаймні напередодні про це йшлося). На другий і третій день форум продовжить свою роботу в Українському домі.
— З вашого погляду, чи на належному рівні святкують двадцяту річницю незалежності України (усе-таки, непересічна дата)? Наприклад, військовий парад спочатку планували провести, а потім скасували.
— Я думаю, що в такий знаковий рік День Незалежності можна була організувати на більш високому рівні. Винні, напевно, усі — і УВКР, і Міністерство культури. Як на мене, треба було більш організовано й скоординовано підійти до цього свята. Навіть питання щодо приміщення розв’язували буквально за півтора тижня до проведення самого форуму.
— У чому причина?
— Для нинішньої влади на першому місці — більш прагматичні завдання: економіка, соціальні проблеми... Це, звичайно, добре й правильно, але від цього не мають страждати інші сфери: культура, ідеологія, духовні питання. Вони є не менш важливими. Наприклад, у питаннях інформаційної політики ми серйозно програємо. Мало приділяють уваги українцям за кордоном, причому винна не тільки нинішня влада, попередні — також. Ніхто не знає, скільки у світі українських заробітчан. Зараз, наскільки я знаю, є ідея створити державний комітет, який має опікуватися проблемами діаспори. Проведення п’ятого форуму — це добре (українці захотіли зібратися поговорити, поділитися), але чи матиме він вплив на серйозні, державотворчі питання? Навряд чи. Насправді українство у світі представлено достатньо потужно. Багато українців обіймають помітні пости в тих країнах, де вони проживають — на Заході, на Сході. Є бізнесмени, які впливають на певні суспільні процеси у своїх країнах. Усе це треба використовувати в інтересах української держави.
— На вашу думку, які були досягнення й прорахунки за 20 років незалежності України?
— Головне досягнення — у тому, що Українська держава відбулася. Я належу до оптимістів, тому вірю, що, незважаючи на всі проблеми, Українська держава буде представлена на світовій карті як впливова держава. Майже кожен президент приходить до влади в Україні, великою мірою експлуатуючи лозунги щодо орієнтації нашої країни на північно-східного сусіда, а потім він починає обстоювати інтереси Української держави (передусім в економічній сфері). Це стосується і нинішнього Президента Віктора Януковича. Від цього, повторюю, страждають гуманітарні питання. Ураховуючи те, що сьогодні відбувається експансія інших культур, це дуже серйозно підточує підвалини нашої державності. Я вже не кажу про духовні підвалини. І це один з головних прорахунків на двадцятому році незалежності. Якщо ми втратимо духовність, культуру, традиції, тоді ким ми будемо у світі? Ми станемо нецікавими. Кожна поважна нація намагається берегти свою ідентичність. Тільки так ми зможемо бути сильними.
