Учора в Сімферополі практично в одному місці відбулися дві події, які тільки на перший погляд здаються віддаленими одна від одної. У приміщенні парламенту пройшла сесія Верховної Ради Криму, а під будівлею — мітинг кримських татар. Але якщо раніше було так, що подібні мітинги звичайно закінчувалися за годину-другу, а сесії тривали по кілька днів, то цієї середи сесія Верховної Ради завершилася — це рекордно короткий для історії Криму час! — за 30 хвилин, і коли депутати бічними маршрутами йшли з будівлі, на площі ще щосили гримів мітинг, в якому взяли участь більше тисячі кримських татар, які тримали, крім інших, і таке гасло — «Грач — дестабілізатор миру в Криму!» і вимагали рішень щодо свого облаштування на батьківщині.
Але якщо про мітинг можна сказати, що він вже був традиційним, то сесія була цілком оригінальною. У настроях депутатів знову сталися зміни, причому такі, що раніше здавалися неймовірними, — знову почала створюватися проурядова більшість, яка будучи незадоволеною стилем роботи Леоніда Грача, ухвалила рішення на цю сесію не являтися взагалі. Був відсутній Голова Ради міністрів Валерій Горбатов, не було більшості депутатів-міністрів і депутатів від фракцій, що їх підтримували. Перед початком сесії переважна більшість крісел у залі були порожніми, табло показувало реєстрацію близько 38- 39 депутатів. Коли Леонід Грач став відкривати сесію, табло показало присутність тільки 50-и депутатів, тобто не вистачало лише одного. Спікер вирішив проголосувати ще раз — і цього разу табло показало «52 депутати», хоч змін в залі за цю хвилину не сталося. Просто хтось вийняв ще дві «резервні» картки. Насправді в кріслах сиділо трохи більше 40-а депутатів. Таким чином, iз божою підмогою, почали роботу. Перше ж питання Леонід Грач запропонував приймати без доповіді. Інший депутат вніс пропозицію — без обговорення. За півгодини розглянули всі 11 питань. Найважливішi з них — про бюджет (на 2001 рік) і про Програму облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян ще на… 2001 рік, відправили на доопрацювання, Нагадаємо — 17 жовтня, коли бюджет і програма вже мають бути майже виконані. І тільки питання «Різне», мабуть, затяглося — говорили «про наболіле» довше звичайного, мабуть, скучили за дискусіями в парламентській залі...
Коли депутати виходили з будівлі бічними проходами, в загородженні кримські татари, що мітингували, почали скандувати: «Депутати — на майдан!», але ті, здавалося, нiчого не чули. До учасників мітингу вийшов заступник Голови парламенту Борис Дейч, і ті, що зібралися, направили своїх делегатів на переговори. Мітинг ухвалив резолюцію, в якій сказано, що міжнаціональна напруженість в Криму зростає в зв’язку з тим, що відбувається процес «подальшого ізолювання кримських татар від реальної участі в органах представницької і виконавчої влади», що народ «переживає неймовірні тяготи і нестатки в умовах масового безробіття, відсутності належної підтримки, в недобудованих будинках, в селищах, де немає ніякої інфраструктури. Рівень захворюваності і смертності серед кримських татар значно вищий, ніж в середньому по Криму» — і таке інше.
Тим часом зрозуміло, що цього дня Крим знову перейшов деякий рубіж. Якщо свого часу Леоніду Грачу вдалося усунути уряд Сергія Куніцина і призначити уряд Валерія Горбатова, котрий, як йому здавалося, став повністю йому підвладним, то сьогодні все повернулося на круги своя — і новий уряд в особі тих самих депутатів знову протестує (поки ногами!) проти його намірів і стилю роботи. Так, може, щось не гаразд у самому парламенті?
