Рахункова палата зазначає, що дирекція фонду не є юридичною особою, а тому угоди, які вона уклала з лізингодавцями (комерційними структурами), недійсні. Внаслідок цього кошти в сумі 137,5 млн. грн., які надані лізингодавцям, по суті, видiлені на безповоротній основі, тобто не за призначенням. Фактично, бюджетні кошти й техніка розподіляються не фондом, а на основі постанов і розпоряджень уряду, наказів МінАПК, Мінфіну, Мінекономіки, листів нардепів і т. ін.
Коментуючи «Дню» ситуацію навколо Лізингового фонду, віце-президент Всеукраїнської асоціації лізингу «Укрлізинг» (президент Асоціації — Віктор Пинзеник) Юрій Сосюрко сказав, що ще з часу виникнення фонду не було розроблено чіткої структури його діяльності. Не може бути елементарного ладу, якщо умови оплати одержаної техніки не обумовлюються ніким з самого початку, а лізингові компанії поставлені перед фактом — «вибивати» гроші за техніку, розподілену кимсь. Як вважає Ю. Сосюрко, Лізинговий фонд повинен надавати пільгові кредити передусім лізинговим компаніям, які самі відповідали б за купівлю техніки і за всі розрахунки за неї.
