Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У міському парку... трiснули дерева

Учора в унікальній пам'ятці паркового мистецтва — Маріїнському парку, радилися експерти-ботаніки: що ж тепер робити?
3 березня, 2006 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ

Виявлено чергову шкоду від минулої лютої зими — в міському парку... трiснули дерева. Як не витримує жорстокого морозу скляна пляшка з водою, так і дерева, набравши води, що перетворилася на кригу, потріскалися. Вчора в унікальній пам'ятці паркового мистецтва — Маріїнському парку, радилися експерти- ботаніки: що ж тепер робити із потерпілими рослинами?

Прогнози були досить невтішні — дерева доведеться просто зрубати. Нагадаємо, що нещодавно було проведено реконструкцію Маріїнського парку, під час якої його і так позбавили значної частини рослинності. Тож тепер рубати фактично нічого, інакше парк виглядатиме зовсім «лисим». До речі, за словами фахівців, реконструкція може бути однією з причин нинішньої біди — тепер старі могутні дерева не ховають більше молодих від вітру й холоду, і ті просто виявилися... на протязі. Взагалі масштабна реконструкція парку — серйозне втручання в його екосистему, наслідки якого складно передбачити. Але все ж головну роль вiдiграли значні перепади температури. Основні потерпілі — каштани, липам і кленам дісталося менше. Видно розриви на корі стовбурів акацій. «Все не так страшно, як ми думали спочатку, — розповів «Дневі» заступник начальника Київського управління охорони навколишнього та природного середовища Микола Іллінський. — В Маріїнському парку серйозно постраждало десяткiв зо два дерев, близько п'яти доведеться спиляти».

На інших одягли залізні обручі — їх лікуватимуть. Щоправда, не факт, що вилікують. У пошкоджене дерево легше потрапляють різноманітні шкідливі мікроби й віруси. Швидше за все, більшість потерпілих від морозів все ж не вдасться врятувати. Також не вдасться запобігти подібним ситуаціям у майбутньому — як твердять фахівці, можна лише благати Бога, щоб не було сильних перепадів температури. Інших засобів від цієї напасті поки що не вигадали.

Взагалі для дерев у місті існує маса небезпек. «Для листяних залишається проблема омели, — розповідає дендролог Петро Рековець. — Піднiмiть голови — її дуже багато, і вона розмножується. Для дуба, липи і клена дуже небезпечна також борошниста роса, для дуба особливо — мінуюча міль, через яку в нас нещодавно спорожніла Пуща-Водиця».

Але хвороби і природні катаклізми — ще не головні вороги дерев. Усім відомо, що зелені зони корисні для людей, але мало хто задумується над тим, що люди зеленим зонам — просто шкодять. Йдеться не лише про сумнозвісні вирубки дерев на користь будівництва офісних і торгово-розважальних центрів. «Для дорослих дерев серйозна проблема — невчасне санітарне очищення дупел, — говорить П. Рековець. — Весь час збільшується рівень загазованості в місті, що також негативно впливає на дерева. Крім того, незважаючи на кошти, які виділяються, все ж дерева отримують недостатньо догляду, зокрема, поливу та підгодівлі. Що стосується хвойних, то більше за все страждають туї та ялинки до одного метра. Насамперед від собак, які на них «підіймають ніжку». Слід залишається таким, неначе дерево мазутом облили. Такі маленькі хвойні не варто висаджувати в місті. Окрема розмова — сіль, яку в нас комунальні служби взимку розсипають просто в безмежній кількості. Річ не лише в тім, що вона потрапляє в ґрунт. Коли сніг сходить, на дорогах залишається пил солі. Машини здіймають цей пил і він осідає на верховіттях дерев». Зрозуміло, що більше за все страждають дерева на великих вулицях, наприклад, знамениті каштани на Хрещатику. Київзеленбуду доводиться кожну весну викорчовувати зіпсовані сіллю та викидними газами дерева, щоб посадити на їхнє місце нові, і таким чином підтримати імідж зеленого міста й міста каштанів...

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: