«Ніщо б не могло так покращити міжнародний імідж України, як образ українського солдата, що відбудовує зруйновані мости, зруйновані села в Косово», — так сказав пан Доннеллі на зустрічі з українською пресою. — Це було б надзвичайно ефективно». Тож, можна допустити, що 1300 українських вояків, можливо, дійсно скоро вирушать на Балкани.
НАТО, виходячи з реакції радника генерального секретаря Хав'єра Солани, не надто вразила заява Верховної Ради про те, що український контингент в жодному разі не може бути підпорядкованим натовському командуванню. Доннеллі сказав, відповідаючи на запитання «Дня», що цілком можливим є застосування моделі, яка зараз використовується в Боснії з російським контингентом — він підпорядкований НАТО, — що здійснює місію за мандатом ООН, — чисто адміністративно, але має власне військове командування. Зараз НАТО веде з Росією переговори про задіяння цієї ж моделі в Косово. «I не буде жодних проблем, — сказав Доннеллі, — якщо Україна захоче мати таке ж підпорядкування». Отже, з натовської точки зору, проблем підпорядкування не існує, з проблемою фінансування — Україні допоможуть. Бо, вважають в Альянсі, українська присутність у регіоні є «дуже важливою». Так само «дуже важливою» в Альянсі називають українську участь у відбудові Косово, Югославії та регіону в цілому — при тому, що незважаючи на цілу низку подібних заяв кілька років тому, Україну так і не допустили до відбудови Боснії.
Сьогодні ж НАТО дає зрозуміти, що задіяння України було б кращим прикладом знаходження реальних механізмів співпраці між нею та Європейським Союзом, який нестиме основний фінансовий тягар повоєнної реконструкції Балкан. «В довгостроковій перспективі, — вважає Доннеллі, — було б добре, якби Україна інтегрувалася до всієї європейської системи». На думку радника генсека НАТО, десяти років на вступ України до ЄС може цілком вистачити. От би це почули і в ЄС, і в Україні...
Зараз же все виглядає більше схожим на спробу Заходу і не дратувати Київ, і водночас не обіцяти йому нічого конкретного.