Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У парламенті є антипрезидентська більшість

Це головний підсумок минулої сесії
17 липня, 1999 - 00:00

Звичайно, парламент також не без недоліків. Окремі депутати, згадав спікер, нехтують своїми обов'язками, ганьблять ВР, діють «як партизани уряду» в нашому парламенті й хотіли б перетворити парламент на щось інше, «зручне для їхнього покровителя»... З конкретних прізвищ «нехороших депутатів» прозвучали Волков і Ананьєва.

Загалом же спікер вірить у перспективи й у свою програму «Відродження України»...

В останній день третьої сесії кореспондент «Дня» Тетяна КОРОБОВА попросила депутатів оцінити свою дієздатність на фоні постійних голосінь Президента про те, що «такий парламент Україні не потрібен».

Віктор ПОНЕДІЛКО, фракція КПУ:

— Насправді парламент — це точне відображення суспільства. Й якщо Президент скаржиться на парламент — він скаржиться на свій народ. А народ йому поміняти не вдасться, бо народ сам його поміняє. А скарги Президента йдуть від того, що він — поганий танцюрист. Із 8 років незалежності України 6 років цією нещасною країною, перетвореною на «суркістан», правив Кучма — один рік, як прем'єр- міністр, точніше, — як диктатор. Ні президент тоді, ні ВР не мали таких повноважень. І Кучма-прем'єр і тоді шукав винних, як зараз шукає Кучма- Президент. Парламент не ідеальний, але він свою законодавчу функцію виконує.

Роман БЕЗСМЕРТНИЙ, представник Президента в парламенті:

— Якщо зважати на цифрові показники, то нинішня третя сесія рекордна за всю історію українського парламентаризму, тому що обсяг і кількість розглянутих документів найбільші. Й це не дивно, тому що, крім власне роботи парламенту, було два стимулятори, які не можна не зазначити. Це скасування трансляції й, що б не говорили, укази Президента. Й сьогодні вже очевидно, що треба було всі роки в такому режимі працювати. Й видавати укази в такій кількості, навіть часом вступаючи в конфронтацію з Конституцією та нормативними актами. Тільки 10% указів Президента відхилені без ухвалення якого-небудь рішення. У інших випадках вони або прийняті загалом, або прийняті після відхилення в інших варіантах. І я вважаю цей спосіб співпраці з парламентом ефективним.

Тарас СТЕЦЬКІВ, фракція «Реформи-Конгрес»:

— На дієздатності парламента відбивається той факт, що він консолідується тільки на антипрезидентській темі. Це має свої плюси й свої мінуси. Мінуси — це якість законів, що приймаються, обвал лобізму та його наслідки. Антипрезидентські настрої є своєрідним стимулятором для досягнення ситуативної більшості. А плюси в тому, що завдяки цьому вдалося відхилити 2/3 указів Президента. Парламент відіграє свою санітарну роль — це очевидно. Й ця санітарна роль, яка зупиняє абсолютно погані почини Президента в сфері виконавчої влади, це й є той позитив, який перекриває значною мірою всі негативи парламенту.

Газета: