Та чи інша політична сила стає ефективною опозицією тільки тоді, коли вона реально може претендувати на владу, має відповідну масову базу, організаційні та фінансові ресурси. У тій соціально-економічній і політичній ситуації, у якій нині знаходиться Україна, як дійова опозиція поки що можуть виступати тільки ліві.
В Україні, як і в Росії, активно формується режим авторитарної демократії. Формальний, фасадний, інституційний бік політичної системи має демократичний характер (вибори, поділ влади, наявність великого числа політичних партій «що грають» у боротьбу за владу тощо). А ось реальні політичні відносини, механізми здійснення влади стають усе більш авторитарними. «Ліва опозиція» потрібна власті як дійовий інструмент регулювання громадської думки (особливо у передвиборній ситуації), як засіб додаткової легітимації свого авторитаризму (передусім у відносинах із Заходом) і як елемент демократичного фасаду. «Неліва» політична опозиція, з цієї точки зору, необхідна діючій владі лише для формування демократичного інтер'єра. Найсумніше те, що в умовах тотальної люмпенізації і жорсткого адміністративного контролю над економічною та інформаційною сферою «неліва» опозиція має надто вузьке поле для політичного маневру і обмежений обсяг ресурсів.
Вельми показово, що у ролі лідерів «нелівої» політичної опозиції в Україні все частіше виступають «вигнанці» партії влади, політики, яких або усунули від «доступу до тіла», або видворили з коридорів влади.
У цей час і ліва, і, особливо, «неліва» опозиція деморалізовані. Певне політичне перегрупування неминуче станеться у всіх частинах українського політичного спектра, але воно не матиме істотного, кардинального характеру.
Україні необхідна системна демократична опозиція, що протистоїть і лівим, і нинішньому політичному режиму (політична сила, подібна до російського «Яблока»). Ця опозиція, може, й не прийде до влади, але вона зможе змінити політичний баланс в країні. У такій країні, як Україна цю функцію не можуть виконати національні демократи, та вони й втратили свій історичний шанс. Обов'язкова умова для формування системної демократичної опозиції — наявність нового харизматичного лідера, здатного консолідувати уламки лівоцентристської і правоцентристської опозиції. І це — найболючіше і найскладніше питання для самовизначення «нелівої» опозиції.
