Основна мета візиту — обговорення питань співробітництва між двома країнами в економічній, науковій та культурній областях.
До 1990 року це співробітництво розвивалося досить динамічно. З 57 тисяч радянських фахівців, які працювали в Іраку, 36 тисяч були вихідцями з України, а 70 відсотків усього обсягу виконаних у Іраку робіт, оціненого в $34 млрд., припадало на Україну. Зараз це співробітництво практично припинилося.
За словами посла Іраку Хассана Вахмі Джуми, санкції щодо Іраку, прийняті ООН, — це змова не лише проти Іраку, але й проти Росії та України. За ці 8 років збитки Російської Федерації становили $120 млрд., а України — $34 млрд.
Як заявив іракський посол, сьогодні його країна є хорошим ринком збуту для української продукції, місцем застосування досвіду й знань українських фахівців. Однак встановлені санкції гальмують розвиток цього співробітництва.
А на думку голови підкомітету ВР з питань зовнішньоекономічної діяльності Володимира Петренка, котрий супроводжує іракську делегацію, на розвитку співробітництва позначається й нинішня політика українського уряду. За словами Петренка, уряд і Комітет з питань експортного контролю все роблять під диктовку США, які не зацікавлені, щоб українська продукція з’явилася на ринках Близького Сходу й Північної Африки. Як зауважив Володимир Петренко, в українському МЗС заявляють, що, поки не знято санкції ООН, ніяких ділових відносин бути не може. У результаті, приміром, Новомосковський трубний завод змушений продавати свою продукцію в Лівію через Туніс, втрачаючи на посередництві.
Зовсім інакше дивляться на проблему співробітництва з такими країнами, як Ірак, Іран, Лівія багато керівників харківських промислових підприємств і науково-проектних інститутів. На думку президента Фонду «Схід» директора фірми «Монтаж-Електро» Юрія Оршанського, з цими країнами можна працювати й у рамках санкцій. Як відзначив Оршанський, сім років група харківських керівників розробляла програму розвитку співробітництва з Іраком саме з урахуванням «оонівських» санкцій. Напрацьовано низку комерційних пропозицій обсягом близько 14 млрд. доларів. Проте політика українського уряду не дозволила їх реалізувати. Лише фірма «Монтаж-Електро» спільно з більш як 40 харківськими підприємствами й установами підготувала понад 100 конкретних пропозицій за заявками іракської сторони. За деякими з них уже підписано контракти з гарантією іракського уряду. Однак усі вони сьогодні заморожені.
КОМЕНТАР
Офіційна реакція МЗС України на зроблену в Харкові заяву посла Іраку ще готується, — сказали «Дневі» в управлінні інформації МЗС. Неофіційно ж у поінформованих колах, обізнаних з проблемою, вважають, що названу послом Джумаа суму втрат України від дії санкцій ООН проти Іраку в $34 млрд. треба зменшити разів у десять. Тоді ця цифра матиме рацію. Бо дійсно, зокрема, на одному з чернівецьких заводів напередодні запровадження санкцій було підготовлено до відправки до Іраку унікальний пункт очистки нафти вартістю в сотні тисяч доларів, інше обладнання українського виробництва також продовжує іржавіти на заводах та в портах. Але навіть за умов, коли б співпраця була «на мазі», суми були б набагато меншими. Проте посол Джумаа має повне право робити будь-які заяви. Що ж до можливостей України на іракському ринку після теоретично можливого зняття санкцій, то, на думку інформатора «Дня», вони не виглядають втраченими, хоча Україні й важко боротися з «важковиками», зокрема Францією та іншими розвинутими державами.
№205 27.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
