Пам'ятається, у геніального артиста Аркадія Райкіна була мініатюра, в якій слюсар-сантехнік хвалився своєю владою над мешканцями будинку, що обслуговує: «Ось перекрию кран, і всі до мене прибіжать — і директори, і професори, і академіки». Зараз відсутність води стає свідоцтвом не стільки підступів трударів «попки» (розвідного ключа себто), скільки аварій на водогінних мережах. Чи то в самій будівлі, чи на міських мережах. Загалом, нинішній, майже повсюдно жахливий стан «комуналки» поставив питання руба: якщо галузь не реформувати, то невдовзі її просто не стане. Зовсім не випадково на одному з останніх засідань Ради національної безпеки і оборони Віталій Гайдук назвав проблему функціонування житлово-комунального господарства загрозою національній безпеці. На даний час є урядові документи у вигляді відповідної програми, листів з Міністерства архітектури, будівництва і житлово-комунального господарства щодо необхідності створення підприємств, альтернативних ЖЕКам і житловим кооперативам і узагальнення цього досвіду. Отже, влада на місцях — у містах, селах і селищах — шукає порятунку в той чи інший спосіб. Хтось посилено розвиває товариства співвласників багатоповерхових будинків (ТСББ), інші пробують розгорнути приватні ЖЕКи. У Житомирі вирішили спробувати ще один варіант. І нещодавно сесія міськради надала дозвіл комунальному виробничо- житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №13 (скорочення ВЖРЕП у місті використовується замість знайомої з радянських часів абревіатури ЖЕК) на участь у створенні разом з чеською фірмою товариства з обмеженою відповідальністю «АБ Житомир». Це перший у місті такий досвід, але на столі у заступника міського голови Миколи Васильченка автор побачив уже готові проекти статутних документів нового підприємства. Сам віце-мер розповів «Дню» про суть проекту, задум якого виник у липні нинішнього року в ході проведення круглого столу щодо обговорення стану житлово-комунального господарства.
Планується, що статутний фонд спільного товариства становитиме 100 тис. грн., причому 95% цієї суми внесе фірма «AB spravcovska a.s.» з Брно, а 5% у вигляді грошового внеску в п'ять тисяч гривень за ВЖРЕПом №13. Такий варіант, зі слів М. Васильченка, впроваджується для того, щоб мати можливість контролю за діяльністю цього підприємства з боку мерії і певного впливу на неї. А чехам це зручно з тієї точки зору, що буде якась гарантія підтримки їх на ринку житлово-комунальних послуг у місті. Очікується, що інвестиції з боку закордонних партнерів становитимуть $2,5 млн., вони на першому етапі дадуть дві сміттєзбиральні машини і контейнери для вивезення сміття. Почнуть з прибирання території вказаного ВЖРЕПу, а потім надаватимуть інші послуги, у тому числі робитимуть поточні ремонти дахів, мереж водопостачання, інших інженерних систем будинків тощо в повному обсязі, що зараз входить у завдання тих самих ВЖРЕПів.
На думку віце-мера, з введенням нового Житлового кодексу, яке очікується найближчими місяцями, буде дано додатковий поштовх для запуску механізму реформування цієї сфери. Передбачається, що у згаданому законодавчому акті буде обумовлене обов'язкове створення ТСББ мешканцями багатоповерхівок. У Житомирі, вважає він, збільшення їх числа (зараз у місті є 11 таких товариств), стримується також тим, що, виступаючи в ролі замовників, їм немає з ким укладати угоди на надання якісних послуг. А нова структура зможе це забезпечити. У Житомирі стару систему поки не ліквідовують, і з ВЖРЕПу №13, як і з інших ВЖРЕПів, не будуть зніматися їхні нинішні обов'язки. Але все одно, наполягає він, є бажання запустити механізм, який буде ринковим і забезпечить можливість вибору мешканцям міста, а відтак і стимулюватиме якість надання комунальних послуг.
Проте, як на автора, є суттєва обставина, яка може зашкодити чесько-українському ЖЕКу в Житомирі розгорнути масштабну роботу — це проблема компенсацій за пільги у комунальній сфері, що надаються певним категоріям співгромадян, яких і у місті, і в області досить багато. Якщо зазначені компенсації не виплачувати надавачам послуг або робити це невчасно і не в повному обсязі, як це має місце зараз, то вони дуже швидко можуть збанкрутіти і як наслідок припинити діяльність. На зауваження з цього приводу М. Васильченко визнав, що чеські партнери можуть не уявити названу проблему у всій її складності, хоча нинішні тарифи у 80 коп. за 1 кв. м в будинках без ліфтів і 90 коп. за 1 кв. м в багатоповерхівках, де ліфтів немає, їх у цілому влаштовують. Але він сподівається на вирішення її в масштабах країни, бо якщо цього не зробити, то, на його думку, реформування житлового господарства не відбудеться.
