Як зібрання людей, «які не заперечують, що інтелект є головним багатством», оцінив учорашній «Інтелектуальний Форум Україна-2003» президент НАН України Борис Патон. Ініціатором Форуму, що відбувався вчора в майже повному залі Національної опери України, виступили Фонд Інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття», НАН України, Спілка ректорів вищих навчальних закладів країни. Мета акції, як заявляли учасники, полягала в обміні думками з наступних позицій: як зупинити деінтелектуалізацію суспільства, витік мiзків із країни та як створити нормальні умови для їхнього застосування в Україні. Борис Патон у вступному слові широко використав поняття «інтелектуальний капітал». На думку вченого, наявність цього капіталу, його підтримка і нарощування є головним ресурсом країни, її шансом бути перспективною і конкурентоспроможною.
Енциклопедизмом, наявністю коректної «бібліографії» (посилань і цитат), а також легким радикалізмом висловлювань справляв враження на присутніх наступний доповідач — голова Верховної Ради Володимир Литвин. Стисло окресливши загрози соціальному інтелекту в епоху глобалізації (міжнародний тероризм, етично неконтрольоване застосування нових технологій, технократизм мислення, глобальна інформаційна експансія й уніфікація, розмивання національної ідентичності), здійснивши кілька історичних ретроспекцій у часи Середньовіччя і тоталітарного минулого, спікер парламенту перейшов «від загального до часткового». А саме — до ситуації в Україні.
Його оцінки сфери інтелектуального відтворення в Україні (освіта, технології, інновації, якість держуправління) нагадали про дивну традицію — виступи вищих представників влади в опозиційній манері. Це було особливо очевидно, оскільки найбільш високопоставленим представником держави в залі був голова Верховної Ради (анонсований у програмі Форуму виступ прем’єр-міністра Віктора Януковича не відбувся, очевидно, з вагомих причин). На думку Володимира Литвина, в Україні наявна низка таких негативних тенденцій у сфері соціального інтелекту. Проблеми за лінією влада — інтелект: влада, на думку спікера, «не є представником сукупного інтелекту суспільства». Далі — неконкурентоспроможність українських технологій виробництва і управління, що у разі відкриття українського ринку здатне викликати масові банкрутства наших підприємств і перетворити Україну на державу, що ні до чого не причетна і ні на що не впливає.
Як головну перешкоду новим технологіям, інноваціям та інвестиціям в Україну спікер назвав «кланово-олігархічні кола». Перспектива для України, на думку спікера, полягає або в перетворенні її на пасивний об’єкт колонізації, або у використанні власного соціального інтелекту як опори, його підтримці та розвитку як основи для процвітання. Немов передчуваючи здивування присутніх, спікер вибачився за те, що «не відзвітував» про законодавчу діяльність, спрямовану на розвиток інтелекту нації. Втім, він сказав про 41 законопроект, що їх парламент розглянув з цієї теми.
У виступах практично всіх учасників Форуму — вчителів, бібліотекарів, студентів, вчених прозвучало декілька головних проблем інтелектуальних сфер діяльності в країні: гроші, вiдтік або дефіцит талановитої молоді, безвідповідальність держави щодо дотримання соціальних стандартів, закріплених у законодавстві, відсутність державної підтримки науки та нових технологій. Примітно, що на Форумі не звучав голос представників бізнесу, що запропонував би реалістичні схеми підтримки і відтворення соціального інтелекту в країні. Дефіцит конкретики з цього приводу заповнив Богдан Губський, народний депутат, голова Ради Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХI століття». Він не став зловживати термінами «соціальний інтелект», «інтелектуальний капітал», «кланово-олігархічні кола», «інноваційна модель розвитку». Відзначивши, що багатство народу — це здатність громадян спільно дотримуватися вимог здорового глузду, а середній клас — це не тiльки човники і міняйли, але й люди інтелектуальної праці, Богдан Губський розповів про діяльність Фонду. Для вирішення основної проблеми — створення умов для нормального навчання і роботи молоді в країні — Фонд виявив 300 талановитих школярів (переможців універсіад, які проводить Фонд). Сьогодні вони за гроші «України — ХХI століття» навчаються у кращих вищих навчальних закладах країни, до речі, половина з них — вихідці з сіл. Депутат, зазначивши, що жоден чиновник не відповів за масовий вiдтік вчених, кваліфікованих кадрів за кордон, сказав, що Фонд і надалі підтримуватиме талановиту молодь, українських вчених, працюватиме над поверненням до України її історичних цінностей і національних символів, а також співпрацюватиме з творчими спілками. На закінчення Богдан Губський висловив ідею: не сподіваючись на консультації ззовні від міжнародних фінансових та інших організацій, створити Київський клуб вчених — експертний майданчик, на якому проводитимуть «оцінку й обкатку» інноваційних рішень, нових ідей і технологій соціального розвитку.
