Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Удар по Грузії

Загинув Зураб Жванія
4 лютого, 2005 - 00:00

Учора вранці прем’єр-міністра Грузії Зураба Жванія знайшли мертвим у тбіліській квартирі заступника губернатора регіону Квемо Картлі Рауля Усупова. За попередніми даними правоохоронних органів, Жванія й Усупов загинули від отруєння побутовим газом. РІА «Новости» передає слова гендиректора «Тбілгазу» Давида Морчиладзе: «Очевидно, сталося накопичення чадного газу. Обігрівач встановили в квартирі два дні тому, і, швидше за все, приміщення весь цей час не провітрювалося».

Як повідомив міністр у справах поліції й суспільної безпеки Грузії Вано Мерабішвілі, близько півночі охорона прем’єра на його прохання привезла його на квартиру до друга. Приблизно до о пiв на п’яту ранку охоронці намагалися додзвонитися до Жванія, однак на дзвінки по телефону і в двері квартири він не відповідав. Близько п’ятої ранку охорона вирішила зламати двері. Прем’єра знайшли в кріслі в кiмнатi, а Усупова — на кухні. У квартирі був накритий невеликий стіл і були відкриті нарди.

Учора вранці в Держканцелярії відбулося надзвичайне засідання уряду під керівництвом президента Михаїла Саакашвілі. Він заявив, що «в особі Зураба Жванія Грузія втратила великого патріота, який все життя присвятив служінню Батьківщині». «Загибель Зураба — це великий удар і для Грузії, і для мене особисто. Я втратив найближчого друга, надійного радника і великого союзника», — додав грузинський президент. Михаїл Саакашвiлі закликав населення країни «до стійкості, спокою й твердості».

Зураб Жванія — один із трьох лідерів грузинської революції — очолив уряд після зміни влади. До того у країні не було прем’єра: частина його повноважень належала державному міністру. Свого часу Жванія був найближчим до Едуарда Шеварднадзе. За колишнім спікером парламенту міцно закріпилася репутація «найкращого учня» екс-президента. Жванія також називали «мозком революції троянд» і «сірим кардиналом». Хоча «сірий» — це не про нього. Можливо, мітинги не були покликанням прем’єра, але у великій грузинській політиці він був одним із найсерйозніших і найяскравіших гравців. Як визнавав сам Жванія, в різні періоди кар’єри він мав достатньо ворогів. «Але ніхто з них досі не переміг», — казав він... Прем’єр говорив, що «досить зайнятий обов’язками глави уряду». «Навіть якби я захотів, мені було б складно на наступних виборах конкурувати з чинним президентом, який не лише є моїм другом, а й користується 97-процентною підтримкою населення», — сказав Зураб Жванія в інтерв’ю «Дню» влітку минулого року.

За словами члена правління Асоціації молодих юристів Тіни Хiдашелi, «загибель Жванія — найгірше, що могло статися у Грузії». «Значна частина реформ була пов’язана зi Жванія. На мою думку, можна чітко розрізнити два підходи до внутрішнього життя країни, які уособлювали з одного боку Жванія, а з іншого — так звана група Саакашвілі. Вважаю, тепер мають статися дуже серйозні й радикальні зміни, бо немає більше людини, яка балансувала всі підходи до наших реформ. Багато залежить від того, хто стане наступним прем’єр-міністром. А це питання непросте, оскільки на вибір кандидатури впливатимуть багато чинників — конфлікти серед еліти, між регіонами тощо», — сказала кореспонденту «Дня» Тіна Хідашелі.

ДОВIДКА «Дня»

Зураб Жванія народився у Тбілісі 9 грудня 1963 року.

1985 року закінчив факультет біології Тбіліського державного університету.

У 1985 — 1992 рр. працював старшим лаборантом і молодшим науковим співробітником на кафедрі фізіології людини і тварин факультету біології ТДУ.

У 1988 — 1993 рр. був головою Центральної ради «Зелених Грузії» і співголовою європейського об’єднання «зелених».

1992 — 1995 рр. — член парламенту, голова фракції «зелених», заступник голови Комісії iз закордонних справ.

1995 — 2001 рр. — депутат, голова парламенту Грузії.

У 2001 р. на підставі власної заяви пішов у відставку з посади спікера.

З 2002 р. — голова «Об’єднаних демократів».

У листопаді 2003 року став державним міністром Грузії, а в лютому 2004 року був призначений прем’єр-міністром уряду.

Володів англійською, німецькою і російською мовами.

У Зураба Жванія залишилися вдова та троє дітей.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, фото Михайла МАРКІВА, «День»
Газета: