Попри значний прогрес у подоланні бідності, який досягнуто з часу проголошення незалежності понад 20 років тому, Україні не вдалося повністю реалізувати свій потенціал. Настав час звернути увагу на те, чому, незважаючи на встановлення амбіційних завдань, їхнє виконання часто відставало.
Я приїхав в Україну трохи більше місяця тому. І я чув про нові зобов’язання влади поліпшити урядування та впровадити важливі економічні реформи. Але я почув також скептичні висловлювання представників бізнесу та громадянського суспільства щодо того, чи будуть ці зобов’язання втілено в життя. Довіра до уряду і загалом до державних інституцій низька, і це завдає шкоди реалізації навіть найкращих планів. Нині настав час зосередити увагу на цих труднощах практичного впровадження.
Наша нова Стратегія партнерства з Україною на 2012 — 2016 роки орієнтована на виконання заходів, спрямованих на зміцнення відносин між державою, громадянами та бізнесом. Центральним питанням першого компонента нашої стратегії є поліпшення надаваних державою послуг, підвищення стабільності та ефективності державних фінансів, а також сприяння прозорішому використанню державних ресурсів та вищому рівню підзвітності цього використання. Другий компонент фокусується на поліпшенні бізнес-клімату і стимулюванні місцевих та іноземних інвестицій, а також на підвищенні конкурентоспроможності й створенні нових робочих місць.
Нова Стратегія спрямована на досягнення конкретних результатів і надання на її основі допомоги уряду в підвищенні довіри. Вона будується на ретельних діагностичних дослідженнях основних ризиків, пов’язаних як з технічними, так і з управлінськими проблемами, враховує також попередній досвід співробітництва. Наше партнерство з Україною калібрується відповідно до ступеня прогресу в реалізації реформ і зобов’язань щодо підвищення ефективності управління. Воно характеризується вибірковістю в зосередженні підтримки Світового банку на тих секторах і державних інституціях, для яких, на нашу думку, ризики впровадження пом’якшуються високим рівнем зацікавленості та готовністю вкладати кошти в створення потенціалу, необхідного для підтримки заходів із впровадження складних реформ.
Ми бачимо перші результати приділення як Світовим банком, так і урядом України особливої уваги проблемам впровадження: для нашого наявного портфеля проектів упродовж останніх 18 місяців спостерігаються разючі зміни в темпах реалізації заходів, передбачених проектами, на місцях. Нашими проектами, діяльність яких лежить у діапазоні — від оновлення 756 місцевих відділень соціального забезпечення і модернізації каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі до реабілітації автошляху М3 «Київ —Харків», ми підтримуємо конкретні результати у сфері розвитку українського народу. Але ми хочемо досягти ще більшого.
Для того, щоб допомогти в досягненні консенсусу і забезпеченні більшої впевненості в реалізації реформ, ми пропонуємо також значно ширшу й системнішу участь у нашій діяльності громадянського суспільства та ділових кіл. Дедалі складніші реформи в чутливих соціальних сферах — таких, як пенсійна система, охорона здоров’я та комунальні послуги, не можуть бути ефективними без залучення громадськості до формулювання, моніторингу та впровадження. Ми продовжуємо працювати з багатьма іншими міжнародними і місцевими партнерами, щоб забезпечити одержання Україною найкращих послуг від її численних друзів.
Моя робота в Україні починається на тлі нового витка кризи в єврозоні, пов’язаного з державним боргом, і глобального занепокоєння впливом цієї кризи на економічне зростання і схильність до ризиків на фінансових ринках. Однак нещодавно підготовлений у Світовому банку комплексний звіт про Європу — «Золоте зростання: відновлення привабливості європейської моделі» — (www.worldbank.org/goldengrowth) дає підстави зробити висновок, що Європа й надалі буде джерелом сили та підтримки для всіх своїх сусідів. Криза, особливо серед найслабших економік Європи на Півдні, яскраво висвітлює ціну затримок із впровадженням ключових структурних реформ, починаючи від поліпшення бізнес-клімату і реформування ринків праці й закінчуючи вирішенням проблем, пов’язаних з державними пенсійними системами.
Моє послання до українських керівників, які відповідають за розроблення і впровадження політики, полягає ось у чому: ви не самотні у своїх зусиллях з виконання складної програми реформ. Узгоджене та послідовне впровадження реформ може принести щедрі економічні дивіденди. Ми готові допомогти українській владі виконати свої зобов’язання в інтересах усіх українців.
