Обіцяного, як і належить, очікували три роки. Однак нарешті під час офіційного візиту міністра оборони України Олександра Кузьмука в Польщу, який завершується 28 листопада, керівники оборонних відомств обох країн підписали угоду про створення спільного батальйону. Хоча про його появу було оголошено ще в жовтні 1995-го, а 1996-го навіть пройшли перші навчання цього підрозділу. Весь цей час батальйон існував, так би мовити, лише на чесному слові. В Україні бракувало правової основи для утворення спільних військових структур з іншими державами. Що ж змінилось нині?
У Міністерстві оборони стверджують, що минулої п`ятниці Президент підписав указ, який дає зелене світло створенню та існуванню спільного батальйону з Польщею. Військові наголошують, що це не суперечить позаблоковому і нейтральному статусові країни, оскільки підрозділ оголошено миротворчим. І використовуватись він буде під егідою ООН чи ОБСЄ.
Батальйон, чисельність якого близько 600 осіб, існує на базі 24-ї Залізної дивізії ПрикВО та 14-ї бригади Війська Польського, яка дислокована в Перемишлі. Структурно батальйон складається з роти управління, чотирьох механізованих рот та підрозділів забезпечення. Кожна зі сторін свої "половинки" батальйону утримуватиме і готуватиме на своїй території. З`єднуватись вони будуть під час навчань або спільних операцій. Відтак утримання батальйону не потребуватиме додаткових витрат.
Керівництво Міноборони України вже оголошувало, що потрібно створити спільні підрозділи з арміями Словаччини, Угорщини, Румунії. А минулого місяця Олександр Кузьмук, який перебував у Тбілісі, заявив, що вже наступного року може з`явитися спільний українсько-грузинський батальйон. Його завдання, окрім іншого, полягатиме в гарантуванні безпеки майбутнього транспортного коридору з Баку до Одеси через Грузію.
Але створення спільних військових структур України з іншими державами можна витлумачити як крок, який впливає на зміну структури Збройних сил. А визначення структури та чисельності армії належить до компетенції Верховної Ради. Відтак у парламентаріїв може виникнути спокуса черговий раз полоскотати нерви міністрові оборони та Верховному Головнокомандувачеві.
