Членство України в Парламентській Асамблеї Ради Європи не призупинено: ПАРЄ пішла на значні поступки Україні, — нове формулювання резолюції асамблеї стверджує лише, що до держави буде вжито жорстких санкцій, якщо в червні вона не продемонструє «суттєвого прогресу» у виконанні взятих на себе зобов'язань.
Одночасно з обговоренням українського питання, одним із віце-президентів ПАРЄ обрано Бориса Олійника, що теж свідчить про лояльність асамблеї до України. Однак не слід сподіватися, що Рада Європи добивається лише формального виконання «платежів за кредитами». Доповідач, естонець Тунне Келам, зазначив, що протягом року з дня вступу до РЄ Україна мала ухвалити нові кримiнальний та кримiнально-процесуальний кодекси, цивільний та цивільно-процесуальний кодекси, новий закон про політичні партії. Доповідач Анне Северинсен заявила, що в Україні існують проблеми щодо свободи слова (були випадки, коли журналістів залякували і вбивали), міністр внутрішніх справ України не надав ПАРЄ доповіді про «жорстокість поліції», а держадміністрації в ряді міст підміняють місцеву владу. Без уваги не залишилося також ані усунення з посади Леонiда Косаківського, ані сидіння на двох стільцях нинішнього мера Києва, ані суперечливі статті конституції Криму, ані відомі ялтинські події. Наступний моніторинг України експерти РЄ проведуть до квітневої сесії. Очевидне й те, що Рада Європи не має наміру ізолювати Україну, тим паче напередодні президентських виборів. У ході обговорення чи не вперше було досягнуто консенсусу в середині різношерстої парламентської делегації України. За коментарем «День» звернувся до народного депутата Сергія ГОЛОВАТОГО.
— Парламентарії вважають, що вимоги Ради Європи будуть виконані вже в тому разі, якщо Україна до червня відмовиться від вищої міри покарання.
— Виконання цієї умови фактично рівнозначне всім іншим і значно пом'якшить червневий удар. Для України це досить спекулятивне питання, яким спекулює навіть Президент, він висловився щодо необхідності вищої міри покарання для Анатолія Онопрієнка, а за кілька тижнів подав до Верховної Ради проект закону про ратифікацію протоколу № 6.
— Якими будуть дії парламентської делегації щодо прискорення виконання українських зобов'язань?
— У понеділок Борис Олійник, керівник делегації, виступатиме на раді голів фракцій із тим, щоб у порядок сесії ВР уключити питання, які треба вирiшити. До квітня в парламенті буде проведено день уряду щодо обговорення цієї проблеми за участю МЗС, МВС, Мін'юсту та інших відомств. Державна міжвідомча комісія з питань виконання зобов'язань, яку я очолював як міністр юстиції, після мого звільнення жодного разу не збиралася. А за перший рік пiсля її створення ми мали чотири зібрання і проводили внутрішній моніторинг за виконанням зобов'язань перед Радою Європи. Доповідачі наголосили, що з 1997 року в Україні не відбулося прогресу і що ця ситуація їх непокоїть. Наступне рішення парламентської делегації — зібрати підписи депутатів для подання до Конституційного суду щодо тлумачення відповідних статей Основного Закону, як це зробили латвійці.
Страсбург
