Зустрічаючись із журналістами в Давосі (Швейцарія), Президент України Віктор Ющенко закликав іноземних інвесторів до співпраці й запевнив, що Україні є що їм запропонувати. «Україна не з порожнім портфелем приїхала в Давос», — сказав він і навів приклади перспективних інвестиційних проектів для іноземного бізнесу. «Це чудове поле для розвитку конкретних проектів і інвестицій», — сказав він, пропонуючи інвесторам вкладати кошти і в будівництво об’єктів, призначених для проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Крім того, Президент України повідомив про програму приватизації, що розробляється в нашій країні. «Цей проект приватизації об’єктів сьогодні політично формується й буде представлений найближчим часом», — пообіцяв він. Зокрема, за його словами, йдеться про такі підприємства, як Криворізький комбінат окислених руд і ВАТ «Укртелеком». Міжнародному бізнесу були запропоновані й проекти в галузі енергетики: «Ми говоримо про низку проектів, які можуть викликати світовий інтерес. Йдеться й про проект транспортування каспійської нафти до країн ЄС, і про розвиток нового нафтопереробного заводу на території України, який би працював на каспійській нафті, розвиток нафто- й газогонів».
Разом із тим, минулої неділі Ющенко зробив іншу й теж вельми важливу заяву. «Я не хотів би, щоб продаж обленерго пов’язувалася з тіньовими, кишеньковими домовленостями певних політичних сил щодо розподілу цих об’єктів між конкретними людьми», — сказав він в інтерв’ю одному з телеканалів. Президент повідомив, що володіє інформацією, яка свідчить про те, що «так звана приватизація обленерго може обійтися Україні просто роздачею обленерго певним «голосам» для того, щоб вони в парламенті голосували так, як хтось захоче». Президент також пообіцяв, що реагуватиме на подібні сигнали — «моя реакція буде миттєвою». «Але я просто зараз застерігаю — я обізнаний, у мене є пошта, і я твердо стоятиму на тому, що ми проведемо не розпродаж України, а продуману приватизацію об’єктів», — сказав Президент і підкреслив, що приватизація має пройти «виключно конкурентно, прозоро, без будь-яких політичних подачок».
Що мав при цьому на увазі Президент? Чи не йдеться про те, що й після позачергових виборів в українському парламенті зберігається політична корупція? Конкретніше на цю тему раніше, минулого четверга, говорив із журналістами народний депутат (НУ- НС) Ігор Кріль. На його думку, «поспішні кроки, що робляться у зв’язку з приватизацією, можуть призвести до політичної корупції». При цьому народний депутат звернув увагу журналістів на підсумки голосування щодо проекту держбюджету на 2008 рік. За його словами, в ньому взяли участь шестеро комуністів, причому хтось із них проголосував ще й картками двох відсутніх депутатів-комуністів, що й дозволило ухвалити бюджет. Далі Кріль підкреслив, що на приватизацію 2008 року, відповідно до рішення уряду, виставляється шість обленерго й попросив журналістів самих проаналізувати ймовірність випадковості у збігу названих цифр...
Тим часом Президент у Давосі запевняв інвесторів у тому, що в Україні стабільна політична ситуація. «В Україні завершилися дострокові парламентські вибори, сформовано парламент, більшість, уряд, — нагадував він. — Удруге за останні три роки Україна підтверджує: незважаючи на всі протиріччя, які можуть бути в українській політиці, ми маємо такі основи демократії, які дають можливість у демократичний спосіб розв’язати будь-який політичний конфлікт. Це також надзвичайно важливо».
До речі, переконувати в цьому інвесторів аж ніяк не зайве. Один із них, Майкл Блейзер, глава транснаціональної компанії SigmaBleyzer, днями заявив, що потенційні інвестори вважають наявну політичну нестабільність в Україні великим ризиком, і зауважив, що у зв’язку з цим усі підприємства в Україні істотно недооцінені.
Безумовно, Президент (а також прем’єр-міністр) роблять корисну й потрібну країні справу, привертаючи увагу інвесторів до проектів, у яких зацікавлена Україна. Це надзвичайно важливо не тільки для того, щоб реалізувати стратегічні плани. Нинішнього року, у зв’язку з ситуацією на світових фондових ринках, може дещо уповільнитися експорт нашої продукції, ще більш погіршиться торгове сальдо. І в цих умовах іноземні інвестиції плюс кошти громадян України, що працюють за кордоном, стануть важливими підпорами для платіжного балансу країни та стабільності національної валюти.
Проблема лише в тому, що останнім часом між гілками влади намічаються в цьому питанні якщо й не тертя, то, м’яко кажучи, певні розходження. Невипадково політика в сфері приватизації буде розглянута на найближчому засіданні Ради національної безпеки та оборони. Причому термін «найближчий час» заступник секретаря РНБО Андрій Пишний розшифровує як «декілька тижнів». Схоже, Президент, на відміну від прем’єра, сьогодні обрав за керівний принцип «тихіше їдеш — далі будеш». І дійсно, в умовах, коли ситуація на міжнародних фінансових ринках більш ніж складна, поспішати з продажем таких об’єктів, як обленерго й «Укртелеком», схоже, не варто... Крім того, з урахуванням рецесії, яка дедалі більше розкручується у провідних країнах світу, загрожуючи також зниженням цін на нафту нашому сусіду — Росії, уряду України, напевно, слід діяти на випередження. У цьому плані Президент має всі підстави давати різношвидкісні установки уряду: з одного боку, дещо пригальмувати приватизацію, щоб не провести її, як то кажуть, абияк, без відповідного закону, а з другого — закликає уряд розробити національну антикризову програму для мінімізації наслідків обвалу на світових фондових ринках, який, на думку Президента, не може не позначитися на ринку України.
Аналогічна думка, мабуть, і в очолюваному Президентом НУ-НС. Той же Кріль, відповідаючи на запитання «Дня», зауважив, що «зараз важливо, поки ця ситуація (на фінансових ринках. — Авт. ) не стала зрозумілою для всіх, нема чого поспішати, оскільки через квапливість держава може втратити дуже багато».
Проте дуже багато можна втратити й на непродуманих заявах. Чого варте одне лише висловлювання прем’єра про те, що вона дає карт-бланш податковій і митниці не виконувати незаконні рішення судів? Ну то й що, що міністр юстиції Микола Онищук потім був змушений його дезавуювати й роз’яснювати «правильне» значення. Інвестори, напевно, поставили у своїх намірах якісь галочки. Аналогічно, мабуть, впливала на них і погроза Тимошенко вирішувати долю приватизованих підприємств без участі судів, якщо були порушені інвестиційні зобов’язання. В інтерв’ю одному з журналів прем’єр сказала: «Я особисто вписую лише одну фразу в ці договори. Одну! Якщо не виконані всі умови цього договору, то це підприємство повертається назад у державну власність без повернення внесених сум інвестицій».
