12 лютого в канадському місті Ванкувер стартують чергові зимові Олімпійські ігри. Як підготувалися в Канаді до проведення змагань такого високого рівня і які проблеми довелося при цьому вирішувати місцевій владі? Як прийматимуть українську олімпійську команду канадські українці, яких сюрпризів слід очікувати з їхнього боку? Про це — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» посла України в Канаді Ігоря ОСТАША, який є членом оргкомітету з підготовки української команди для участі в зимовій Олімпіаді у Ванкувері.
— Ігоре Івановичу, перед нашою розмовою я заглянув на сайт зимової Олімпіади й побачив, що там зареєстровані американські та російські атлети, а українських немає. Чи все гаразд з участю нашої збірної в цій Олімпіаді?
— Звичайно, наша збірна буде брати участь в Олімпійських іграх у тому обсязі, який нам вдалося здобути. На сьогодні ми маємо збірну, яка сформована в складі сорока семи атлетів, що отримали олімпійську ліцензію. Звичайно, до цього треба додати тренерів, медичний персонал. Я гадаю, що наша команда складатиме добру сотню. А сотником на цей раз у нас мають бути міністр у справах молоді і спорту пан Павленко, президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка та керівник місії України на зимовій Олімпіаді у Ванкувері Ніна Уманець.
— А чи все готове у Ванкувері до зустрічі олімпійців?
— Так. Я побував практично на всіх олімпійських об’єктах, і мене вразила їхня висока готовність. Особливо хотів би відзначити об’єкт, який я побачив у Річмонді. Це так званий Річмондський овал — спортивна арена, на якій будуть змагатися ковзанярі. Цей спортивний об’єкт вразив мене екологічними підходами й особливо тим, що вся стеля зроблена з дерева рідкісної породи. Виявляється, два роки тому Ванкувер мав серйозні екологічні проблеми, і почала пропадати дуже знаменита ванкуверська сосна. А це унікальне дерево, яке з’їдали жуки. Тому було прийнято рішення зрізати ці дерева. Й їхня деревина була використана для будівництва цього овалу. Тепер стеля в таких гарних чорних цяточках — слідах від агресії жуків. На цій арені лід дуже швидкий. Я сам став на ковзани і відчув, що це те, що треба олімпійцям.
Другий об’єкт, який також мене вразив, це олімпійське село у Ванкувері, в якому будуть жити атлети. На мій погляд, це найновіше досягнення в екологічному ставленні до будівництва. Тому що головна ідея полягає в тому, щоб вмонтувати в природу селище і максимально не нашкодити довкіллю. Якщо ми забираємо зелену площу — рубаємо легені, то це означає, що ми повинні повернути назад цю площу. Тому вирішено, що дахи в будинках будуть озеленені. Ми навіть жартуємо, що після Олімпіади ванкуверці будуть на дахах вирощувати огірки й помідори.
Другим цікавим аспектом є ставлення до води. Вся дощова вода збирається до грама і використовується як технічна вода.
— А як обігрівається це селище?
— Обігрів ѓрунтується на відходах. Тобто паралельно задіяні каналізаційні та опалювальні системи. Практично енергія відходів використовується для опалення будинків. При цьому всі матеріали — природні, не синтетичні, не хімічні. Відтак легко дихається й максимально збережене історичне середовище. Хоча, чесно признаюся вам, в олімпійському селищі збережено і законсервовано єдиний припортовий будинок, де складали і відвантажували сіль.
— Невже у канадців не було жодних проблем із підготовкою до Олімпіади?
— Так, справді, я не можу сказати, що все було гладко. Звісно, в кожній країні є свої нюанси. Мені сподобалося, наскільки відкрито канадське суспільство обговорювало олімпійські проблеми. Наприклад, минулого року серйозно постала проблема підвищення кримінальної небезпеки у Ванкувері. Щодо такого занепокоєння, існують різні причини. Я хотів би сказати, що Ванкувер на 50 відсотків — місто з азійським населенням. На жаль, інколи при всіх позитивах у Канаду були перенесені певні специфічні риси, пов’язані з певними мафіозними групами.
Зважаючи на те, як відкрито й прозоро все це відбувалося, я переконаний, що Ванкувер буде одним із найспокійніших і найзатишніших місць для проведення олімпіади.
Окрім цього, дуже широко обговорювалася проблема ванкуверських бомжів. Це специфічна категорія людей, які мають своєрідну філософію життя. В місцевій пресі відкрито говорилось, як допомогти цим людям. Як максимально зробити їм затишною ситуацію під час Олімпійських ігор. Дійсно, все було виставлено напоказ. І пропозиції щодо врегулювання ситуації були найрізноманітнішими.
Остання проблема, яка очікується господарями, це нестача снігу. Тому що на відміну від Києва та України у Ванкувері очікують теплу погоду. Уявіть собі, коли я приїхав до Києва, то був вражений цими запасами снігу на вулицях міста. Я провів паралель із Ванкувером. Там, передбачаючи ситуацію з нестачею снігу, канадці від початку зими збирають природній сніг, складають його у величезні контейнери. Тисячі тонн снігу чекають свого часу, щоб «вистрілити». Тут дійсно створений недоторканий запас снігу для проведення Олімпійських ігор. Тому вулиці Києва мені здавалися запасним резервом для Ванкувера.
— Пане посол, підсумовуючи тему підготовки Канади до зимової Олімпіади, чи не могли б ви сказати, скільки це коштувало канадському уряду?
— Так. Загалом витрати на підготовку до Олімпійських ігор становлять 6 млрд. доларів. Причому майже половину цієї суми припадало на будівництво підвісної залізної дороги від аеропорту до Ванкувера. Окрім цього, 600 млн. доларів було витрачено на будівництво доріг. Слід зазначити, що велика частина затрат — 1 млрд. доларів —призначено на забезпечення безпеки. Можу сказати, що все відбувалося досить економно, й максимально використовувалися існуючі споруди. Навіть відкриття Олімпіади буде в споруді, яка є діючою спортивною ареною, що вміщує 50 тис. глядачів. Це досить велика арена. Під час підготовки до Олімпіади виникли суперечки щодо витрат на будівництво Олімпійського селища. При плановій вартості 950 млн. доларів реально на будівництво селища було витрачено 1,2 млрд. доларів. Причому перевитрати виникли на етапі продажу олімпійського житла, коли ціни на нерухомість пішли вниз, і таким чином криза «підсікла» підготовку до Олімпійських ігор.
— А на яку віддачу розраховує Канада?
— Щодо віддачі, то хотів би сказати, що всі об’єкти дуже глибоко продумані саме з точки зору майбутнього використання. Наприклад, Олімпійське селище практично вже розкуплене. Це будуть житлові комплекси, як на мій погляд, фешенебельні. Адже селище розташоване майже в центрі Ванкувера. Це буде досить престижне житло. А щодо стадіону в Річмонді, то уявіть собі, що він легко переформатовується в різні цікаві споруди. Зараз там, на місці, де мають бути олімпійські трибуни, працює величезний і дуже популярний фітнес-центр із сотнями одиниць спортивного обладнання. Середина цієї арени легко перетворюється у вісім спортивних майданчиків. Хай то буде для гри в баскетбол чи ручний м’яч. Там можна зробити кілька хокейних майданчиків. Все це буде використано для розвитку дитячого та молодіжного спорту. Досить швидко — Річмондський овал може стати концертною ареною. Всі ці трансформації займають не більше години. Тому зрозуміло, що тут думали заздалегідь, як використовувати у майбутньому кожен квадратний метр цієї площі. Мені здається, що така увага до дитячого спорту, яка існує сьогодні в Канаді, при хокейному, ковзанярському, гірськолижному бумі в Канаді, звичайно, забезпечить додаткові робочі місця й можливості для дитячого, молодіжного та професійного спорту.
— Повертаючись до наших олімпійців, чи не могли би ви сказати, на які результати розраховує наша збірна? На попередній зимовій Олімпіаді в Туріні українці завоювали лише дві бронзові медалі.
— Мені подобається позиція Національного олімпійського комітету, який не ставить захмарної мети, а готується максимально реально, в найкращій спортивній формі підійти до Олімпійських ігор і виступити найдостойніше. Я з надією спостерігав за підготовкою наших спортсменів. Для мене певним шоком стала перемога Сергія Седнєва на етапі боротьби Кубка світу з біатлону. Його золота медаль і перевага в 45 секунд були просто вражаючими. Разом із тим, дивився на виступи наших фігуристів, і четверте місце для Волосожар і Морозова є добрим трампліном достойно виступити й у Ванкувері. Звичайно, ми сподіваємося на наших саночників, лижників і фрістайлістів. Навіть, якщо у нашої команди буде одна бронза — це буде велике спортивне досягнення.
— Ми знаємо, що в Канаді велика українська діаспора. Яку роль вона відіграє до і під час проведення Олімпійських ігор?
— Це справді дуже цікава окрема сторінка. Адже ще з початку минулого року Посольство України в Канаді багато разів намагалося обговорювати разом із конгресом українців Канади питання взаємодії та співпраці. І ми — тут я хотів би окремо наголосити, що все робилося у плідній співпраці Посольства України в Канаді, Національного олімпійського комітету та української громади в Канаді — прийшли до дуже цікавих проектів. Найголовніший проект — це Український дім, який буде працювати протягом усієї Олімпіади. Український дім — це і справді домівка для всіх українців: з Австралії, Великої Британії, Сполучених Штатів, материнської України. Вони всі зможуть просто у будь-який час зайти до Українського дому, подивитися на великому плазменному екрані трансляцію, послухати прес-конференції спортсменів, випити пива «Оболонь», закусити варениками. Серцем цього Українського дому також буде постійно діючий прес-центр, де українські журналісти будуть мати можливість отримати інформацію з перших рук. Наразі заплановано три прес-конференції з нашими тренерами і спортсменами.
Український дім також буде офіційним обличчям української команди, бо саме там будуть відбуватися прийоми від імені Національного олімпійського комітету, посольства України в Канаді. Саме там будуть відбуватися цікаві вечори, музичні концерти, де будуть виступати як українські артисти, так і канадські. Я думаю, що це також буде приємним сюрпризом і для наших олімпійців. Звичайно, там буде проведено благодійний вечір, кошти з якого підуть на підтримку нашої паралімпійської команди. Треба також згадати про велику команду волонтерів, які будуть допомагати нам у цьому великому проекті. До речі, спілка української молоді організовує у Ванкувері під час Олімпійських ігор свій табір. Один із вечорів у нашому Українському домі ми плануємо присвятити студентству і молоді.
Українській дім — це наш спільний проект, я б навіть сказав, це подарунок нашій олімпійській команді. Бо всі кошти — повірте мені, вони досить великі, — що залучалися до цього проекту, зібрані українською громадою. Частина з них ще буде збиратися на аукціонах, які проходять зараз.
— Ви не сказали, як підтримуватиме українська діаспора наших спортсменів безпосередньо під час Ігор...
— Недавно я зустрічався з українським хокеїстом Русланом Федотенком, який виступає за «Півнгвінс» з Пітсбурга, що минулого року виграв кубок Стенлі, а також з Олексієм Панікаровським, який виступає за канадський клуб «Мепл лівс» із Торонто. Вони з радістю відгукнулися на мою пропозицію приєднатися на підтримку наших олімпійців. Я знаю, що їхня хокейна амуніція буде виставлена на олімпійських аукціонах у Торонто, Ванкувері. Приємно, що наші відомі хокеїсти підтримують олімпійську збірну. Ми відчули таку підтримку практично в кожному куточку Канади. Тому що практично у всіх великих основних містах будуть вечори на підтримку олімпійської команди. Разом із тим ми сподіваємося, що в нашому Українському домі буде багато бізнесменів, особливо активною у цьому плані буде Українсько-канадська торгова палата.
Я знаю, що члени цієї палати збираються до Ванкувера. Це буде своєрідний круглий стіл для економічної співпраці, для бізнесових проектів. Тому Український дім буде живим пульсом української олімпіади. Я вважаю це особливим виявом солідарності українців у Канаді та українців в Україні. Наскільки я знаю, навіть наші британські українці, які будуть приймати літню Олімпіаду в Лондоні, починають вивчати наш канадський досвід. Дійсно, цей проект вартий уваги. Хотів би сказати, що відвідувачі Українського дому будуть мати можливість отримати спеціальні сувеніри, які спеціально виготовлялися Конгресом українців Канади для Олімпійських ігор. Крім того, на всі заходи, пов’язані з підтримкою українців, починаючи із зустрічі нашої олімпійської команди в аеропорту, готується дуже серйозний гурт із прапорами, в національних костюмах. Канадські українці хочуть зустріти нашу збірну з хлібом і сіллю, з посмішками і теплими рукостисканнями.
— Чи можете ви сказати нашим вболівальникам, скільки коштуватиме поїхати з України до Ванкувера і безпосередньо вболівати за наших спортсменів?
— Можливо, зараз уже пізно говорити про це. Адже дуже складно з квитками. Дуже мало місць в готелях. Я думаю, що бажаючі забронювати місце в готелях будуть шоковані цінами. Якщо говорити про п’ятизірковий готель, то там доба перебування коштуватиме від 1000 доларів. Це реальні ціни, які сьогодні існують на ринку. Так само, чим ближче до Олімпіади, тим складніше купити авіаквиток. Звичайно, ще існує можливість ускочити в останній салон літака і побачити, правда, не всі змагання, бо на фінальні квитки вже розпродані.
— А як зможуть спостерігати за змаганнями наших олімпійців українці, які залишаються тут? Адже з’явилися повідомлення, що через брак фінансування може не відбутися трансляція Ігор в Україні.
— Я розумію, що мова йде про 10 млн. грн. Я чомусь вірю, що це питання буде вирішено позитивно. Бо справді, це питання престижу держави. Я сподіваюся, що в нас буде український телевізійний сигнал із Ванкувера. Більше того, в нашому Українському домі буде необхідне вебкамерне обладнання для того, щоб мати постійні включення з Києвом. Ми хочемо також забезпечити можливість для наших атлетів поспілкуватися з родинами, з друзями, з НОКом, просто з українськими громадянами. Ми хочемо мати постійний телеміст Київ — Ванкувер. Я сподіваюся, що до цього долучаться й телевізійні канали, щоб ми максимально висвітлили все, що відбувається у Ванкувері. Ця Олімпіада буде дуже специфічною для українців, бо ми не маємо забувати, що 1 млн. 200 тис. українців у Канаді стежитимуть уважно за кожним рухом українського атлета. Буде неймовірно шалена підтримка вболівальників. У Ванкувері також буде політичний бомонд, який пов’язаний з Україною. Я з великою приємністю отримав запрошення на прийом з нагоди Олімпійських ігор від прем’єр-міністра Альберти Еда Стельмаха — досить впливового політика у Канаді, — який також буде презентувати свою провінцію у Ванкувері. Мені було приємно спостерігати щодня по канадському телебаченню ролик на підтримку канадської збірної, де українською мовою звучить заклик: Канадо, вперед!
