Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Українсько-європейський стиль

17 березня, 2006 - 00:00
ЗАКЛЮЧНИЙ АКОРД ПОКАЗУ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

У вівторок відкрився Український тиждень моди. Як ми вже писали, цього разу він повністю відповідає світовим стандартам проведення тижнів прет- а-порте і вже ввійшов у міжнародний календар. Він об’єднав дві відомі модні події — «Сезони моди» та міжнародний фестиваль «Київський подіум». Добре, що організатори залишилися вірними усталеним традиціям. А одна з них така, що «Сезони моди» відкриваються показом колекції Лілії Пустовіт. Так було й цього разу. Чи варто говорити, що зал «Альта-Експо» був переповненим «під зав’язку», що — суцільно впізнавані обличчя і модні персонажі і що колекція Лілії, як завжди, бездоганна.

Так сталося, що кілька тижнів тому я потрапила до студії Лілії Пустовіт. А оскільки приїхала на зустріч раніше обумовленого часу, то захопилася розгляданням одягу, вивішеного в студії. Неперевершено. Робота — філігранна. Вишукана простота одноколірних мережив ручної роботи, якими оброблені стилізовані під сільські сорочки блузи і сукні... Розкішна легковажність і легкість найтоншого шовку в поєднанні з добротним твідом... Багатство пастельних відтінків... Змішування фактур і мотивів, що й народжує неповторний стиль Пустовіт. Коли з’явилася дизайнер, я почала робити їй компліменти. «А взагалі, це — секрет, — засміялася Ліля. Я чесно мовчала з приводу побаченого, поки колекція в усьому своєму блиску й цілісності — світло, музика, яка накочує хвилями морського прибою, химерні зачіски моделей... — не з’явилася на подіумі. Враження — приголомшливе. Кожна майстерно виконана модель, кожна вигострена деталь, складка чи волан, разом створювали відчуття позитиву, радості, легкості та свободи. «Моя колекція навіяна відпочинком», — сказала Ліля після показу. А я (впевнена, не я одна) подумала: як хочеться в цьому відпочивати, подорожувати, бачити світ і себе показувати. Цілком на рівні.

Ганна ШЕРЕМЕТ, «День»
Газета: