Сьогодні віце-прем’єри України та Росії Олег Дубина й Віктор Христенко обговорюють у Москві можливість поновлення найближчим часом паралельної роботи української i російської енергосистем.
За словами першого віце- прем’єра України Олега Дубини, умовою паралельної роботи енергосистем буде нульове сальдо перетоків, що передбачає перевищення постачання електроенергії в односторонньому порядку не більш ніж на 50 млн. кВт . год на добу. Щоправда, при цьому О.Дубина не повідомив про можливий транзит російської електроенергії через територію України як ще одну умову паралельної роботи енергосистем, на чому, як раніше повідомлялося, наполягає Росія. Нагадаємо, що початок паралельної роботи енергосистем Росії й України неодноразово відкладався через відсутність домовленостей про умови комерційного постачання російської електроенергії в Україну та її транзит.
Тим часом російський посол і спеціальний представник президента Росії з торгово-економічного співробітництва в Києві Віктор Черномирдін у четвер висловив упевненість у тому, що енергосистеми України та Росії будуть об’єднані. При цьому він зазначив, що енергосистему Росії було збудовано для єдиної держави — колишнього СРСР. «Розвал (єдиної енергосистеми СССР, пояснює Інтерфакс-Україна), що стався, сьогодні вирівнюється, вже об’єдналися майже всі, й нині проводиться робота з Україною», — наголосив російський дипломат. За його словами, об’єднання енергосистем «вигідне не лише Росії, це вигідно всім».
Оптимістичність прогнозу В.Черномирдіна у світлі останніх економічних подій здається дещо завищеною. Об’єднувальний енергопроцес може спіткнутися об податкові перешкоди, що запроваджуються Росією з початку липня для українських товарів. Сам В.Черномирдін вважає, що питання про запровадження Росією мита на окремі товари з України потребує врегулювання. Зазначаючи, що нове мито запроваджено у зв’язку з тим, що в РФ набрав чинності Податковий кодекс, він наголосив: «Я не можу сказати, що все це абсолютно правильно, оскільки й у самій Росії є проблеми після прийняття цього закону, однак сьогодні говорити про це пізно». «Повірте, постраждали й російські підприємства, — наче «вибачався» В.Черномирдін і додав: — Сьогодні треба знаходити рішення, якісь механізми, щоб не завдати шкоди ні одній стороні, ні другій».
Останнє звучить поки як побажання, особливо в світлі думок експертів про те, що перехід Росії на новий режим стягування експортного ПДВ зробить український експорт в цю країну дорожчим і одночасно здешевить російський імпорт в Україну. В результаті Україна втратить і прибутки, і робочі місця.
Тим часом контрпропозиції Києва у зв’язку із цим здаються недостатньо адекватними. Українська сторона пропонує відкласти розгляд справ про запровадження санкцій щодо експорту низки товарів з України на термін після 1 липня, а також у черговий раз повертається до явно саботованої Росією ідеї створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Чи стане в цих умовах український уряд квапитися з об’єднанням енергосистем, ще не відомо. Іншим контраргументом Києва, як відомо, може бути збільшення мита на імпорт російських автомобілів в Україну. Новий український прем’єр неодноразово говорив про жорстку конкуренцію, що чекає Україну на світових ринках. Чи зуміє він на практиці відреагувати на більш ніж серйозний виклик для української економіки, яким є згаданий податковий удар Росії? Проте обом сторонам слід зрозуміти, що в торгово-економічній війні, яку перманентно веде Росія проти України (хоч як це дивно, питання про цукор, труби, карамель тощо постають на тлі політичного миру), переможців бути не може. У будь-якому разі програють люди, які живуть по обидві сторони кордону.
