Сьогодні на засіданні Кабміну планується розглянути фінансове становище «Нафтогазу України», затвердити його фінансовий план і зокрема заходи, спрямовані на недопущення застосування ним схем перехресного фінансування дочірніх підприємств. Схоже, нестійке затишшя в сфері українсько- російських газових відносин на цьому закінчується, і, якщо використовувати військові терміни, то тепер триває своєрідна артилерійська підготовка, в тому числі й із допомогою різнокольорового піару.
Саме про це може свідчити інформація, що з’явилася у виданні «Время новостей». У ній ідеться про те, що «Нафтогаз України» нібито підтвердив наявність заборгованості перед «РосУкрЕнерго». Посилаючись на слова голови київського Центру енергетичних досліджень Костянтина Бородіна, видання повідомляє, що розмір заборгованості сягає 700 мільйонів доларів, а потім зазначає, що в компанії появу боргу пояснюють різницею цін, установлених Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ України), й тих, за якими «Нафтогаз України» купує російський газ. У результаті «Нафтогаз України» вимушений купувати газ дорожче, а продавати споживачам дешевше, пояснює «Время новостей» причини виниклої заборгованості. Крім того, воно інформує про те, що половина газу, який поставляється в Україну, зараз відкачується швейцарською компанією «РосУкрЕнерго» в підземні сховища... За перший квартал 2006 року «РосУкрЕнерго» надало Україні 11 мільярдів кубометрів газу, причому сім із них залишилися неоплаченими, повідомляють джерела видання.
Думається, цей артналіт, влаштований не без допомоги згаданого в інформації центру, який постійно викриває нову адміністрацію «Нафтогазу», був приурочений до запланованого засідання українського уряду і мав на меті вкотре вдарити по переговорній здатності «Нафтогазу», і без того підірваній скандалом з автомобілем для його керівника.
Як же все відбувається насправді?
«У нас немає проблем з поставками газу. Поки що газу нам вистачає», — заявив прем’єр- міністр України Юрій Єхануров, коментуючи минулої п’ятниці інформацію про скорочення поставок російського газу в Україну. Сам же «Нафтогаз», вустами начальника управління зі зв’язків із громадськістю «Нафтогазу України» Едуарда Занюка, також спростував явно недружнє повідомлення.
«Жодного скорочення поставок імпортного газу в Україну не відбулося, зниження тиску на вході газотранспортної системи України не зафіксоване. Підстав говорити, що RosUkrEnergo скоротило поставки газу в Україну, немає», — стверджував він, хоч і підтвердив, що у «Нафтогазу України» існує заборгованість перед RosUkrEnergo за поставлений природний газ, «однак це питання вирішується». Учора в прес-центрі НАКу «Дню» підтвердили інформацію про відсутність газових боргів, наголосивши, що може йтися лише про внутрішні борги компанії, які справді виникають через різницю газових цін на вході в Україну та на її ринку. Словом, перехресне фінансування існує, але це радше біда «Нафтогазу», аніж його вина.
Тим часом в інтерв’ю групі українських журналістів, серед яких був і кореспондент «Дня», заступник голови правління ВАТ «Газпром» Олександр Медведєв сказав, що питання про борги між «Нафтогазом України» та «Газпромом» урегульоване. Не поділився з «Днем» найсвіжішою інформацією з цього питання і прес- секретар голови «Газпрому» Сергій Купріянов. Він сказав, що всі розрахунки тепер ведуться тільки з «РосУкрЕнерго», і «Газпром» про борги України нічого не знає. Утім, він одразу зазначив, що чув про існування якихось проблем, «але деталей я не знаю».
Та ось високопоставлений чиновник в уряді України припускає, що викид інформації про скорочення поставок газу в Україну компанією «РосУкрЕнерго» є підготовкою до спроби отримати контроль над наявною газотранспортною системою (ГТС) України або підвищити ціни на поставлений в Україну природний газ. Ця думка дуже близька до істини. Під час зустрічі з українськими журналістами в Москві пан Медведєв говорив дуже жорстко. Він безапеляційно стверджував, що європейські ціни діятимуть і в Україні («Це благо для України»), і єдине, що може відстрочити їх введення, — це надання «Газпрому» реальної можливості управляти українською газотранспортною системою на основі відповідного консорціуму.