Згідно з законом не менше 25% акцій «Укртелекому» буде продано на відкритих торгах виключно за грошові кошти промисловому інвестору. Він також має право отримати в управління до половини пакета акцій, закріплених в держвласності. Одним з принципів приватизації «Укртелекому», згідно з законом, є збереження його цілісного майнового комплексу.
Отже, тривалий процес приватизації «Укртелекому» нарешті виходить на фінішну пряму. Однак попереду ще міжнародний аудит, який займе не менше місяця, а також вирішення питання, пов’язаного з викупом акцій іноземних засновників СП «Утел». Це значить, отримати кошти від приватизації можна буде не раніше, ніж наступного року. До речі, про гроші. За оцінками Фонду держмайна, від приватизації «Укртелекому» державний бюджет може отримати $548 млн. Як сказав голова ФДМ Олександр БОНДАР , вартість цілісного майнового комплексу «Укртелекому» на кінець 1999 року становила 4 млрд. 014 млн. 505 тис. грн., розмір статутного фонду — 2 млрд. 508 млн. 252 тис. грн. За даними ФДМ, в 1998 році валовий прибуток, отриманий «Укртелекомом», дорівнював близько 2,5 млрд. грн. «Радує, що закон взагалі існує. Поки його не було, неможливо було говорити ні про які перспективи «Укртелекому», — каже Олександр РЯБЧЕНКО , голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації. — Тепер у виконавчої влади «розв’язані руки». Оскільки є грунтовна законодавча база, можна вести переговори з потенційними інвесторами. Безумовно, закон можна було б виписати більш привабливо для інвесторів, ніж це відповідає дійсності. Але я не відчуваю зацікавленості уряду в тому, щоб кінцевий варіант закону скоригувати на інвестора. Що ж до ціни, то я вважаю, що це якраз той самий випадок, коли оцінка Фонду держмайна приблизно відповідає дійсності. Кінцева вартість пакета, що виставляється, буде визначена багато в чому тим, які вимоги будуть пред’являтися до інвестора і які права він матиме. Великий вплив зумовить і те, що конкретно буде надано у вигляді додаткових прав по управлінню держпакетом акцій.
Можна з певністю сказати, що гроші, витрачені на купівлю іноземної частки в СП «Утел», будуть набагато менші, ніж приріст вартості «Укртелекому» внаслідок цього. Йтися може про 30-відсоткове підвищення вартості. Однак не треба забувати ось про що. З 1997 року вартість «Укртелекому» впала приблизно в два рази. Якщо почекати ще два роки, то ціна може впасти ще вдвічі. Якщо є інтерес, щоб «Укртелеком» купив хтось «усередині», то, напевно, його продаж буде затягуватися.
Закон недосконалий. Він став трохи кращий, ніж той варіант, який був представлений урядом. Останній взагалі з повною підставою можна було назвати «пустим». Передусім, в остаточному варіанті — слабка орієнтація на стратегічного інвестора.
Внести зміни в закон під час самої приватизації «Укртелекому» — не проблема. Але вони повинні відображати конкретну позицію уряду. Але що заважало уряду два місяці тому цю позицію виявити? Я думаю, що на сьогоднішній день взагалі ніякої урядової позиції не існує: головне, щоб був закон, а як піде його втілення — буде видно. Але коли почнуться переговори з інвесторами, відразу ж стане ясно, наскільки слабо виписані деякі моменти. Судячи з усього, зараз за це в уряді ніхто не відповідає. Головне — закрити «дірки» в бюджеті».
