50 мільйонів гривень, які виділив днями Кабінет Міністрів України для ліквідації повені на буковинських землях, — замало, щоб привести до ладу те, що зруйнувала за останні тижні велика вода. Наразі збитки від повені сягають 300 мільйонів гривень. Підтопленими лишаються 28 населених пунктів, 15 — без світла, 3 — без газу. Як передає прес-служба Міністерства надзвичайних ситуацій, у зоні стихійного лиха опинилося понад 250 тисяч осіб (детальніше про це «День» писав у №112, 30 червня).
Що робити, аби подібного більше не повторилося і як допомогти людям, що постраждали від повені, цим наразі переймається українська влада.
За рішенням Кабміну всі постраждалі мешканці отримають незабаром по тисячі гривень матеріальної допомоги. Нагадаємо, що 2008 року, коли Західна Україна в черговий раз потерпала від паводку, влада виділила півтора мільярда гривень на боротьбу з наслідками стихії — на будівництво мостів, укріплення берегів, зведення дамб тощо. Усі ці заходи мали б зменшити ймовірність повторення подібного лиха. Але не так сталося, як гадалося. Частина зведених мостів знову змила вода, а частина взагалі стоїть недобудована.
— Те, що відбулось у 2008 — 2009 роках з тими коштами, які були виділені, ми можемо побачити, якщо зробити екскурсію по всіх 55 об’єктах, — жодного завершеного немає, жодного мосту, жодної берегоукріплюючої споруди, — зазначив ТРК «Чернівці» голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв.
Чому ж ніхто з очільників держави не виносить уроків з повеней минулих років? Чому не прислухаються до порад екологів, які вже не один рік наполягають на створенні довготривалої програми протипаводкових заходів із довготривалим фінансуванням? Виходить, доки не зміняться підходи держави, доти повені завдаватимуть збитків українцям?
КОМЕНТАРIІ
Олександр СВІТЛИЧНИЙ, головний санітарний лікар Чернівецької області:
— Епідемічна ситуація в області зараз під контролем. Ми звернулися до Міністерства охорони здоров’я та Міністерства охорони навколишнього середовища по допомогу, бо треба гроші, щоб купити бензин, сироватку, реактивні системи для подальшого спостереження за ситуацією в області. Вода повністю зійде не раніше ніж за два тижні, потім ми масово проведемо дезінфекцію. Як мінімум місяць треба, щоб провести весь комплекс цих заходів. Нарешті ми відновили залізничне сполучення з Чернівцями, але два мости в бік Новоселиці ще стоять зруйновані. Поки що немає сполучення з Румунією та Болгарією, бо зруйновано залізничний міст. Тому люди приїздять потягами до Чернівців, потім пересідають на автобуси. Самі Чернівці не дуже постраждали від повені. Наразі тут більша проблема зсуву. Щоб боротися з цим, треба якнайшвидше виділення коштів від держави. Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв пообіцяв, що вже сьогодні виділять 75 мільйонів гривень для первинних робіт.
Тетяна ТИМОЧКО, голова Всеукраїнської екологічної ліги:
— Головними причинами паводків у Карпатах є: велика густота річок, гірський рельєф і вирубка лісового покриття на схилах гір. Ліси в таких природних умовах відіграють надзвичайну водорегулюючу функцію. Значну частину води під час повені могли прийняти на себе лісові насадження. За останні 20 років у лісах Західного регіону відбулися негативні зміни: через суцільні вирубки у 90-х роках ліси тепер не затримують воду з гір. Тому треба змінити політику держави щодо будівництва протипаводкових споруд. Ті споруди, що були зведені у 2008 році, будувалися з порушенням екологічних вимог, через що вони просто не виконують свою функцію — захисну. Серйозний вплив на регулювання стоку річок має забудова заплав річок аж до русел. Серйозна проблема — відсутність цілісної програми будівництва інженерних споруд у річкових заплавах, що схильні до розмивів. Якщо є певні короткі програми, то вони до кінця не виконуються і повністю не фінансуються. Формування бюджету на ці витрати відбувається завжди в екстремальних умовах. Має бути розроблений довгостроковий план і до нього —довгостроковий бюджет. Незалежно від урядів та криз ці заходи мають фінансуватися та контролюватися. Значні кошти виділялися на протипаводкові заходи й у 1998-му, й у 2000-му, й у 2006-му, але вони просто списувалися під певні кампанії та заходи. Найвище керівництво країни стратегічно цим питанням не опікується і реагує на ці проблеми спонтанно: зруйновано мости — давайте виділяти кошти, є збитки від повені — давайте виділяти кошти. У програмі уряду на 2010 рік знову ж таки немає планового управлінського підходу до розв’язання цієї проблеми. І ще одне — якщо на протипаводкові заходи гроші виділяються, то на відновлення природних екосистем — ніколи.
Фрозина МАРЧУК, Катерина ТУНЬ, мешканки містечка Вашківці Вижницького району:
— Що з нами буде? Майже тиждень хати стоять у воді, вже почали руйнуватися. З чого маю робити ремонт? А що як хата взагалі завалиться?! Пенсія мізерна і вся йде на ліки. Комісії ніякої не було, збитків не рахують. Попервах казали, якщо хати не застраховані, ніхто грошей не дасть. А навіщо було страхувати, якщо ніколи, скільки тут живу, нас не топило. 2008-го навіть у підвалах води не було. Коли вдруге перекрили дорогу, що сполучає дві області, до нас приїхали з району й області. Доти, крім міського голови Вашківців, нікого не було. Казав писати заяви на відшкодування збитків, але ніякої конкретики. Те саме почули від інших представників влади, тому чи відшкодують щось — хтозна.
Василь КОВТАНЮК, мешканець смт Лужани Кіцманського району:
— Коли в область приїздили міністри з Києва, думали, що вони зустрінуться і з нами, проте — ні. Спочатку мали намір перекрити дорогу, та потім думки розійшлися. Люди сподіваються, що нас усе-таки не залишать у біді. Більше надій покладаємо на місцеву владу, тим паче, що у селищі мешкає голова обласної ради: його обійстя теж підтоплене.
