Хоч би які нелегкі часи переживала Україна чи то в економіці, чи то в політиці, українці завжди шукають у чомусь позитив та намагаються лишатися оптимістами. Це підтверджують і неодноразові соціологічні дослідження. Так, за даними Інституту соціології НАН України, кількість українців, які задоволені своїм життям, за останнє десятиріччя значно виросла і нині становить 32%. На думку соціологів, така тенденція триватиме й далі. Щоб утримати її і підвищити кількість задоволених українців хоча б на кілька відсотків, потрібна стабільність у країні, кажуть соціологи. Поки що ж українці намагаються дивитися з оптимізмом у майбутнє і без цього, а сенс життя шукають у родині та освіті. І як доводить соціологічне опитування Інституту соціальних технологій «Індекси соціального самопочуття та очікувань населення України», проведене у травні цього року, освіта з кожним роком стає все більш пов’язаною з рівнем задоволеності життям.
— Освіченість традиційно впливає на те, як людина оцінює рівень задоволеності життям. До таких стабільних критеріїв також належать гендерні ознаки (чоловіки більше задоволені життям, ніж жінки) та вік: молодь бачить більше позитиву, ніж люди старшого віку, — зазначає заступник директора Інституту соціології НАН України Євген ГОЛОВАХА. — Але освіченість — це особливий критерій, бо чим більше людина розвинена, обізнана та мудра, тим більше можливостей вона знаходить для того, щоб шукати позитив чи у духовному розвитку, чи у читанні книг, у вивченні нових наук або пошуку нових захоплень.
На думку доктора психологічних наук, професора Інституту соціальної та політичної психології Вадима ВАСЮТИНСЬКОГО, рівень освіти є відображенням інтелектуального рівня людини, ерудиції та досвіду. Люди з вищим рівнем освіти краще орієнтуються в ситуаціях, точніше прогнозують своє життя і життя навколишніх, тобто вони мають більше шансів своєчасно передбачити можливий розвиток подій і наперед підготуватися до них.
— Також вони краще оцінюють різні можливі варіанти у розв’язанні проблеми і вибирають більш оптимальні: як діяти, як чинити і як жити. Коли про дітей кажуть, що в того краща, а в того гірша пам’ять, то насправді ідеться не про пам’ять, а про інтелект, — продовжив Вадим ВАСЮТИНСЬКИЙ. — Тобто людина краще розуміє, що відбувається навколо неї, і, таким чином, краще запам’ятовує. Люди з вищою освітою ліпше використовують попередній досвід, визначають ієрархію справ: що більш важливо, а що менш, на що варто реагувати і витрачати час, а на що можна махнути рукою, бо є важливіші справи.
Це нормальні річ, коли у соціумі є люди з різним рівнем освіти, але менш освіченим у житті доводиться важче, бо вони гірше орієнтуються у зовнішньому світі та й у своїх можливостях. Такі люди рідше досягають успіху, тому їм важче бути задоволеними. Хоча чіткої межі між тими і тими немає. Є певна тенденція: більш освічені люди є більшими оптимістами. Так, вони навчаються і здобувають освіту на майбутнє, тобто вірять, що завдяки підвищенню кваліфікації чи отриманню нової професії або знань їхнє майбутнє складеться набагато краще, чого не скажеш про песимістів.
Незважаючи на рівень освіти, у цілому українці задоволені тим, як живуть. Так, за даними дослідження Інституту соціальних технологій, цілком задоволені своїм життям 6,5% опитаних, переважно задоволені — 20%, частково задоволені — 41%, переважно незадоволені — 21%, а цілком незадоволені — 10%. Найбільше задоволені своїм життям жителі Західного регіону України, трохи менше у Південному, Північному, Східному та Центральному регіонах. Третина респондентів найчастіше впродовж останнього місяця відчувала почуття надії, менше ніж 20% українців переживали спокій, радість та розчарування. До речі, почуття надії найбільшою мірою притаманне мешканцям Східного (37% відповідей), Північного (31%) та Південного регіонів (31%). Щодо настроїв на майбутнє, то близько 40% наших громадян вірять, що через рік-два їхнє життя зміниться на краще.
— Якщо аналізувати, як українці ставляться до свого майбутнього, то можна сказати що у нас чимало оптимістів. Люди, мабуть, і не вижили б, якби переважна більшість із них була песимістами, — зазначив Євген ГОЛОВАХА. — Існує цікава тенденція, що коли соціологи цікавляться настроями на найближчі роки, то респонденти дають відповіді, у яких переважають песимістичні настрої. Якщо ж їх запитати про настрої на наступні 10—20 років, то переважає оптимізм. Також ми колись запитували українців, як вони оцінюють перспективи у своєму житті та житті своїх товаришів. Виявилося, що стосовно себе люди більш оптимістичніші, ніж стосовно своїх друзів. Тобто кожен з них оцінює себе оптимістичніше, ніж інших. Але це загальний феномен, властивий більшості громадян.
