Українські моряки — капітан із Одеси Володимир Устименко та помічник-сек’юріті панамського балкера «Бі Атлантік» із Херсона Юрій Датченко, які очікують суду у Венесуелі із серпня 2007 року, закликали світову громадськість пікетувати шлях венесуельської нафти до Білорусі через Одеську область. Нагадаємо, що 13 серпня 2007 року судно «Бі Атлантік» у порту Маракайбо було заарештоване після того, як місцева прикордонна служба знайшла на кораблі 125 кг наркотиків. Моряки стверджують, що кокаїн підкинули. Відповідне звернення одесит і херсонець поширили в ЗМІ.
«Як уже відомо, Венесуела постачатиме нафту до Білорусі, нафта піде через Україну, Одесу. Звертаємося до всіх моряків України, до їхніх родичів, до всіх, хто поділяє наше горе та допомагає нам, допоможіть нам, будь ласка, виїхати з Венесуели.
Допоможіть вийти й організувати пікети на тих ділянках, де проходитиме «торгівельний шлях» венесуельської нафти до Білорусі. Ми не можемо допустити того, щоб Венесуела займалася комерцією на території батьківщини заарештованих невинних українських моряків, яких силоміць утримує влада в місті Маракайбо. Допоможіть! 18 березня 2010. Юрій Датченко».
Родичі моряків неодноразово писали до МЗС України, Кабміну, Секретаріату Президента та Генпрокуратури. Ситуація ускладнюється тим, що Україна не має дипломатичних відносин із Венесуелою. Листи з проханням про підтримку також надсилали Володимиру Путіну та Уго Чавесу.
— Наше прохання до тодішнього міністра закордонних справ Володимира Огризка розглядали близько чотирьох місяців, — говорить дочка капітана Наталія. — Один із власників судна Стефаніо Магнеллі узяв на себе фінансування адвокатів. Щоб арештантів не кинули до в’язниці, на час слухання справи орендував для них житло, забезпечує харчуванням. Дізнавшись, що у Венесуелі немає нашого дипломатичного представництва, пан Магнеллі сплатив за проїзд українського консула до Маракайбо.
Компанія-судновласник вважає, що справа сфабрикована.
— Кокаїн підкинули! — вважає представник компанії Bulker Chartering & Management SA (Швейцарія) Стефано Магнеллі. — Відповідальності ми з себе не знімаємо. Весь цей час намагаємося створити морякам гідні умови, витратили за ці роки вже 4 млн. доларів — на їх проживання, харчування, охорону тощо. Чому так поводяться місцеві судді? Мабуть, вони бояться Чавеса, який оголосив війну наркоторговцям. Вважаю, що в цій справі має допомогти Росія. Адже в аналогічну халепу завтра ризикують вскочити і їхні моряки.
29 вересня 2009 р. судновласник був змушений відмовитися від судна через те, що два роки не проводився його ремонт і існував ризик розливу нафтопродуктів в озері Маракайбо, що могло спричинити великі штрафи, які, можливо, перевищують вартість самого судна. Так само в судна закінчилася страховка. Зараз «Бі Атлантік» належить Венесуелі. Захистом інтересів власника вантажу також займався адвокат Ідемаро Гонзалес із адвокатської групи «Клайд енд Ко». Справу програли в суді.
До речі, в лютому 2010 р. у тому ж порту Маракайбо було заарештовано новий турецький танкер AQUA 2007 року будівництва. Наркотики були знайдені саме в тому ж таки місці, що й на судні «Бі Атлантік» 2007 року — під днищем біля гвинта. Тобто там, де ховати такий вантаж у принципі нелогічно з погляду безпеки його транспортування. Зараз 23 членів екіпажу заарештовано, судно має бути конфісковане, так вимагає венесуельський обвинувач.
— Фальсифікація знахідки на суднах наркотиків — це певний штамп венесуельської влади, — вважає фахівець з морського права адвокат Ігор Просяник. — Тут потрібен серйозний міжнародний розголос. Адже ця ситуація стане схожою на ситуацію з піратством біля берегів Сомалі. У тому сенсі, що проблема є, а вирішити її принаймні законним шляхом не можна.
Заходження першого танкера з венесуельською нафтою для Білорусі в порт Південний Одеської області заплановано на травень 2010 року. Моряки висловлюють сподівання, що влада Туреччини не пропустить через Босфор танкери з венесуельською нафтою, доки турецькі моряки в полоні.