Хіба що Віктор Черномирдін заявив, що труднощі треба долати разом, запропонував усім трьом зустрітися на кордоні трьох республік та підтвердив, що українсько-російський саміт 18—19 вересня в Харкові відбудеться. В Москві вважають, що Черномирдін їздив до Криму на дві години передусім щоб побачитися з директором-розпорядником МВФ Камдессю. Той був гостем Кучми теж не з планованим візитом — відразу по тому, як фонд заявив про стурбованість ситуацією в Росії та про перенесення термінів засідання своєї ради директорів по Україні саме з цієї причини.
В інтерв’ю Кучми українському телебаченню після переговорів чи не вперше за всю новітню українську історію прозвучало слово «союз» у тому контексті, що саме економічна інтеграція має бути основою будь-якого союзу. Щоправда, фахівці, досить близькі до президентської адміністрації, вважають, що це навряд чи варто сприймати буквально.
Очевидне інше — в Криму зустрілися Лукашенко, який саме зараз заходився реанімувати СНД, Черномирдін, якого вважають офіційним спадкоємцем Єльцина і який напевне набиратиме все більшої ваги при все більш слабкому президенті Росії, і Кучма — президент держави, в якій кровно зацікавлені й Росія, й Білорусь. Росія близька до економічного колапсу й пов’язаної з ним політичної кризи, в Україні за рік — президентські вибори на тлі очікуваної вже зараз фінансової кризи, Білорусь фактично ізолювала себе від усього світу, крім СНД. Тож очевидно, що в Криму йшлося не стільки про регіональне співробітництво, здатне підняти економіку й поліпшити контакти, і не стільки про запропоновану Черномирдіним зустріч на кордоні трьох республік, як взагалі про найближче майбутнє влади в Москві, Києві та Мінську. Про що саме Черномирдін домовився з Камдессю та з президентами Кучмою й Лукашенком, поки що невідомо.
Проте відомо, що українсько-російська торгівля невпинно скорочується, а необхідні засоби захисту України від російського фінансового обвалу це скорочення прискорять. Очікується, що спад торгівлі на кінець року може сягнути 30% від рівня 1997 р.
