Коли під час подій у театральному центрі на Дубровці надійшло повідомлення про те, що українців терористи відділили від інших глядачів «Норд-Оста», з’явилася надія, що хоча б для наших співгромадян жах закінчиться раніше. Але загарбники Будинку культури передумали. За всіх заручників і за своїх земляків переживали й українці Росії. Свою оцінку останніх московських подій і прогноз можливих наслідків «Дню» висловив Олександр РУДЕНКО-ДЕСНЯК, голова Федеральної національно- культурної автономії «Українці в Росії».
— Чим, на ваш погляд, стали для Москви події навколо захоплення заручників?
— Сильним потрясінням.
— Як ви оцінюєте роботу ЗМІ під час цих подій?
— Представники засобів масової інформації поводилися точно так, як і всі люди, які там працювали. Тобто, від потрясіння вони намагалися перейти до виконання своїх прямих обов’язків — інформувати про все, що відбувалося в концертній залі.
— Як ви ставитеся до обмеження обсягів інформування під час операції зі звільнення заручників?
— Особливо на початку була помітна деяка однобокість при подачі інформації. Не завжди легко визначити, чим вона пояснювалася — особливостями операції чи перестраховкою. Проте я хочу сказати, що вже в понеділок з’явилася дещо інша тональність. Зокрема, на каналі ТВС було наведено дуже різні оцінки того, що відбувається, які, як я розумію, не співпадали з офіційними повідомленнями.
— Чи не стане те, що трапилося, мотивом для посилення реєстрації для приїжджих, в тому числі й українців?
— Все можливо, і цей варіант не виключається. На тому ж каналі ТВС виступав віце-мер Москви. Він говорив про посилення цього режиму. Що ж до моєї обивательської точки зору, то я не впевнений, що посилення режиму реєстрації якось позначиться на безпеці громадян.
— Чи не викличе це загального жорстокого ставлення до «чужаків»?
— Гадаю, що так. Тому що саме тоді, коли в театральному центрі розгорталася трагедія, в підмосковному місті Чехові скінхеди розгромили ринок, про що повідомила преса. Судячи з газетної інформації, на ринок увірвалася група кремезних молодих людей і стала бити людей кавказької національності. За них намагалися заступитися російські продавці, які там працювали (між ними там ніякого антагонізму немає), і тільки потім міліція почала діяти. Не виключено, що такі інциденти будуть продовжуватися.
— Зараз у російській пресі чеченців називають «звірами» та іншими неприємними словами, а як щодо інших національностей? До них не зміниться ставлення?
— Думаю, що до українців ставлення не зміниться. А що стосується деяких випадів у пресі, то це дуже складна проблема. Тому президент Росії був вимушений заявити в ці дні про те, що він застерігає від прояву ксенофобії, шовінізму та антикавказьких настроїв. Він окремо попереджав МВС про відповідальність за подібні інциденти.
— Нас запевняють, що якби не штурм, то жертв було б набагато більше. Що ви думаєте з цього приводу?
— Якби дійсно було приведено в дію вибухові пристрої, які знаходилися в театральному центрі, то катастрофа була б значно більшою. З другого боку, зараз розгорнулося багато суперечок навколо тієї речовини, яку було застосовано при штурмі. На думку фахівців, при інших обставинах це не призвело б до таких трагічних наслідків. Тут відіграла роль замкненiсть приміщення і, звичайно, те, що заручники були надто ослабленими. Тому речовина подіяла на них таким страшним чином.
— А як ви оцінюєте заяву офіційної Росії з приводу всесвітнього чеченського конгресу в Данії?
— Думаю, що в цій ситуації реакція офіційної Росії була природною. Тому що будь-який прояв руху на «чеченському» напрямі міг викликати тільки загострену реакцію.
— Ваш прогноз формування національних відносин як всередині Росії, так і за її межами.
— Ця проблема не має ні початку, ні кінця. У Росії зареєстровано 200 національностей. Десять років тому, у час пострадянської ейфорії, на наших зборах ми приймали резолюцію, значення якої зводилося до того, що без вирішення національного питання в Росії не можна побудувати нормальне цивілізоване демократичне суспільство. Я не думаю, що сьогодні ця думка втратила свою актуальність. Мені неодноразово доводилося виступати на різних суспільних і парламентських зборах, і там я висловлював свою гранично просту точку зору. Я говорив, що в умовах сучасної країни, в якій ми живемо, національне питання є питанням національної безпеки. Гармонізацію міжнаціональних відносин можна вважати основним чинником зміцнення стабільності в державі та суспільстві.
