«Бронзовий» успіх баскетболістів СК «Миколаїв» у сезоні —
97/98 міг би видатися справою буденною. Адже ще в найпершому суверенному
чемпіонаті України студенти Миколаївського кораблебудівного інституту завоювали
«срібло» слідом за столичним «Будівельником». Але не забуватимемо, що кон'юнктура
в 1992 році була зовсім іншою. Тон, за інерцією, задавали клуби з досвідом
союзних першостей (коло призерів замкнув тоді луганський «Спартак»).
Загалом, цю ієрархію не похитнув і наступний, 1993-й (друге місце —
за київським СКА, третє — за миколаївцями). А от далі, на авансцені, поруч
з «будівельниками», влаштувалися «нові українці» — «Київ-Баскет» (пізніше
«Денді») і одеська «БІПА-Мода». Коли досвідчений тренер баскетбольної команди
СК «Миколаїв» Геннадій Защук і центровий Григорій Хижняк перебралися в
«Будівельник», багато хто готові були взагалі поставити хрест на миколаївській
команді. Але розпаду не сталося. Навпаки, колектив почав пошук кращого
стилю.
СКРОМНО І ЗІ СМАКОМ
Прогноз (почасти самовпевнений) нинішнього головного тренера Валентина
Берестнєва, зроблений ним напередодні останнього чемпіонату (боротимемося
за місце в першій четвірці), виявився більш ніж тверезим. 19 перемог, 13
поразок, 51 очко — 59% від можливого. Так «Миколаїв» — провів регулярний
чемпіонат-98.
Перемігши в серії 1/4 фіналу (до двох перемог) столичних армійців, миколаївці
вийшли «до Одеси». Знаючи результат цього протиборства (0:3), можна подумати:
жодного шансу. Тільки не все просто. У 32 роз'їзних матчах «БІПА» зазнала,
як відомо, лише трьох поразок. Так от, однієї з них — завдали миколаївські
хлопці. І, хтозна, які регалії їм дісталися б, якби в півфіналі їм перестрілася
не «Мода».
Але залишався іще так званий втішний фінал. Інтрига з донецьким «Шахтарем»
закрутилася так, що доля «бронзи» була не відома не те, що до останнього
з п'яти максимально можливих матчів — до останньої хвилини. До речі, другий
(77:63) і третій (80:77) матчі «Шахтар» у себе виграв, повівши в серії
— 2:1. Четверта гра вирівняла шанси завдяки грамотній «кінцівці» — 61:52
на користь південців. Однак суперечка велася до трьох перемог.
...Нібито мала спрацювати перевага «свого поля». Та де там! До середини
вирішальної зустрічі підсумок, здавалося, був вирішений: відрив «Шахтаря»
досяг 15-ти очок. А потім господарі скористалися кількома помилками «шахтарів»,
переломили гру, захопили ініціативу, повели в рахунку й зуміли втримати
переможний результат — 90:88.
КУЙТЕ КАДРИ НА МІСЦІ!
— Такий стиль гри цілком характерний для нашої команди, — вважає Валентин
Берестнєв. — Спочатку хлопці довго розкачуються, а згодом наздоганяють
суперника. Вдома, як правило, вдається ще й випередити, в гостях — не завжди.
Можливо, тому нас називають «домашньою командою». А взагалі сформулювати
можна так: на виїзді ми граємо гірше, ніж можемо, вдома — іноді навіть
краще.
Кістяком нинішнього колективу, який упродовж кількох років доволі стабільний,
є Володимир Полях, Олександр Раєвський, Костянтин Фурман. Останні два гравці
ввійшли в п'ятірку кращих снайперів ліги: Раєвський — на другому місці
з 625-а очками, Фурман — на четвертому (618). Їх запросили в збірну України.
А ще в одну збірну — символічну п'ятірку чемпіонату — включили їх наші
колеги з газети «Команда».
...Баскетбол у Миколаєві завжди був «опорним» видом. Тривалий час баскетбольна
команда виступала під вузівським прапором «Буревісника». Коли спортсменів
«узаконили» як професіоналів, виник спортклуб «Миколаїв», який об'єднав
футбольну та баскетбольну команди. «Гулівери» традиційно поповнювалися
з місцевої спортшколи «Надія», у зазвичай переповненому залі якої команда
проводить календарні матчі.
ХТО ПОЗИЧИТЬ «ЧЕРВІНЧИК» ДО ПЛАТНІ?
Проте вся ця піраміда спрацьовує лише за умови, якщо не вичерпуються
джерела фінансування. Спочатку були вибори, що з'їли купу грошей, відтак
прийшла нова міська влада, що отримала в спадщину співзасновництво СК «Миколаїв».
І що ж? До двадцятих чисел травня гравці отримали частину окладів за...
лютий. Добре, що ще обласне управління фізкультури та спорту тягне на собі
оплату харчування гравців. І коли Берестнєв каже: «Завдання № 1 зберегти
склад, і передусім, Фурмана з Раєвським», то зрозуміло, наскільки виправдані
його побоювання.
Але тут, дуже до речі, підійшло урочисте вшановування бронзових медалістів
у найбільшому залі обласного центру — Палаці суднобудівників. Артисти танцювали
і співали, а керівникам — довелося обіцяти підтримку. І не на рівні перегляду...
майна клубу, як недавно. Акордні преміальні, про які раніше воліли не згадувати,
вже на підході, погашено й весняні борги щодо зарплати. Зрозуміло, коли
в списку українських повпредів в єврокубках-98/99 не виявилося СК «Миколаїв»,
перше, що подумалося: знову збідніли!
СЕСІЯ НА ШИРОТІ ФЛОРИДИ
— Справа не тільки в цьому, — вважає Валентин Берестнєв. — Адже для
чого в футболі, «Реал» чи «Ювентус» стартують у Лізі чемпіонів? Звісно,
що заради перемоги. Хто з наших баскетболістів може поставити таке завдання?
Куди як вагомішим стимулом для них є перспектива «творчого відрядження»
до США, чого, між іншим, немає в жодній іншій вітчизняній команді. Повірте,
навіть пройшовши перший раунд Кубка Радівоє Корача (а в нас у минулі роки
й такі спроби були чотири рази невдалими), ви потрапляєте в групу, де суцільний
екс-СРСР. Адже ФІБА вирішила початкові стадії грати суворо за територіальним
принципом. Отже, переказуєте вступний внесок розміром 5 тис. дойчмарок,
катаєтеся по ближньому зарубіжжю тисяч десь так на 50 «зеленими», і вас
благополучно з'їдають у боротьбі за прохідне місце.
— А ми, — продовжує тренер, — завдяки зв'язкам з провідними американськими
університетами та прийому за їхній рахунок, можемо здійснити листопадове
турне по США, із серією до 10 ігор із командами NCAA. Наші витрати — приблизно
$15000 на дорогу. Пригадую перший такий виліт у 1991 році. Вирушила туди
одна команда, а повернулася — абсолютно інша, змужніла. Простий приклад.
В одному з матчів, у Флориді, нам протистояли троє гравців, які в черговому
сезоні виявилися в клубах НБА. Один з них, входить сьогодні до стартової
п'ятірки «Бостон Селтікс». Це я так, для порівняння. Погодьтеся: реально
боротися за вихiд у вісімку єврокубкового «плей-офф» нам сьогодні не до
снаги, а будь-яке інше завдання — не є солідним. Краще подумаємо, чи не
обміняти нашу «бронзу»-98 на «срібло»-99?
...Ох, і фантаст, цей Берестнєв!
